Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №532/412/19 Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №532/41...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №532/412/19

Ухвала

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 532/412/19

провадження № 61-4923ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, Прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України, третя особа - слідчий Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області - Лукич Олександр Володимирович, про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеними позовними вимогами.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з серпня 2015 року здійснюється досудове розслідування кримінального провадження по факту знищення посадовими особами поштових відділень в с. Бутенки, с. Дрижина Гребля,

с. Вільховатка Кобеляцького району Полтавської області протягом березня-червня 2005 року судових повісток, в якому він є потерпілим. Досудове розслідування триває протягом трьох років, однак слідчим не проведено всього обсягу необхідних слідчих дій, не встановлено осіб, причетних до вчинення даного злочину, жодній особі не повідомлено про підозру, органом досудового розслідування порушені розумні строки розгляду кримінального провадження. Також відсутня інформація щодо розгляду його клопотань про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Дані обставини спричиняють йому значну моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та негативних переживаннях внаслідок порушення його прав, яке триває протягом 42 місяців, насторозі, тривозі, зниженому настої, нервозності та дратівливості. Керуючись статтями 1174, 1176 ЦК України, прохає стягнути моральну шкоду з Держава України в розмірі 175 266,00 грн.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року залишено без змін.

12 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку з касаційною скаргою в якій, просить скасувати рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 лютого

2020 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року - 2 102,00 грн.

Предметом позову у справі № 532/412/19 є вимоги майнового характеру - стягнення моральної шкоди в розмірі 175 266,00 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої

статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN
, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які могли вимагати касаційного розгляду справи.

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 532/412/19.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Зазначення у постанові Полтавського апеляційного суду від 11 лютого

2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, Прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України, третя

особа - слідчий Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області - Лукич Олександр Володимирович, про стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати