Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.07.2019 року у справі №487/3189/17

Ухвала

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 487/3189/17

провадження № 61-12744ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м.

Миколаєва від 07 травня 2019 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2019 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Павлової Ж. П.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову у задоволені клопотання про відвід судді, після їх перегляду в апеляційному суді у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, № 29458/04, № 29465/04, § 24) вказав, що фраза "установленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті "судом, установленим законом", Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року у справі "ТОВ "Фірма Верітас" проти України" (Firma Veritas v. Ukraine, № 2217/07, § 28).

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 353 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара