Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.12.2019 року у справі №638/4658/18
Ухвала КЦС ВП від 07.11.2019 року у справі №638/4658/18

УХВАЛА

13 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 638/4658/18

провадження № 61-19688ск19

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.,

розглянув касаційну скаргуХарківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради, в якому з урахуванням уточнень, просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.

01 листопада 2019 року Закревський А. О., який діє в інтересах Харківської міської ради, надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року.

Повний текст постанови апеляційного суду складено 23 вересня 2019 року.

В касаційній скарзі Харківська міська рада просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 листопада 2019 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С.

Ю.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 07 листопада 2019 року касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 07 грудня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме - для надання доказів вартості спірного майна та, у разі сплати судового збору в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір" доказів про його доплату.

У встановлений суддею строк Закревський А. О., який діє в інтересах Харківської міської ради, надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме - обґрунтування розрахунку сплаченого судового збору та докази вартості 1/5 частини спірної квартири, вартість якої відповідно до звіту про оцінку майна становить 166 062 грн.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України убачається, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Ціна позову в даній справі становить 166 062 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921*100=192 100 грн).

Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якої одним із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Особа, яка подала касаційну скаргу не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням вказаного, оскільки Харківська міська рада подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України, та інші заявлені клопотання.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності за набувальною давністю.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Бурлаков