Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.02.2021 року у справі №607/25869/18

Ухвала

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 607/25869/18

провадження № 61-851ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" (далі - ТОВ "МЖК ІрЛАГА") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 серпня 2015 року по 01 серпня 2017 року на суму 3 669,34 грн, пені - 3 669,34 грн, три відсотки річних - 110,08 грн, інфляційні втрати - 4
146,35 грн, всього - 11 595,11 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 серпня 2020 року у задоволенні позовних вимог ТОВ "МЖК ІрЛАГА" відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 листопада 2020 рокуапеляційну скаргу ТОВ "МЖК ІрЛАГА" задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 серпня 2020 року скасовано. Постановлено нове судове рішення, яким позов ТОВ "МЖК ІрЛАГА" задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "МЖК ІрЛАГА" 2 716,82 грн заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

12 січня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У пункті 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Справа № 607/25869/18 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 11 595,11 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" цього показника на рівні 2
270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат