Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.04.2020 року у справі №185/11158/18

Ухвала

Іменем України

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 185/11158/18

провадження № 61-7063св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відмову від позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кримський Едуард Володимирович, про визнання договору дарування недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між нею і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кримським Е. В. 26 квітня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 207; скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2, номер запису - 25910777.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2019 року скасовано. Позов задоволено.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 26 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кримським Е. В., зареєстрований в реєстрі за № 207, та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру, номер запису про право власності 25910777 від 26 квітня 2018 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

14 квітня 2020 року ОСОБА_2 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі, витребувано її матеріали з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області та відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2020 року.

06 травня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначила, що користуючись наданим їй процесуальним правом, вона відмовляється від позову, наслідки відмови від позову і закриття провадження у справі їй відомі та зрозумілі, просить прийняти її відмову від позову та закрити провадження в цій справі.

Заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно з пунктом 4 частини 1 , частиною 2 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно зі статтею 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил статтею 408 ЦПК України, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статтею 408 ЦПК України, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених пункту 6 частини 1 статті 409 ЦПК України випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 подала до Верховного Суду нотаріально посвідчену заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, необхідно прийняти її відмову від позову, визнати судові рішення місцевого та апеляційного суду в цій справі нечинними і закрити провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Аналогічні положення закріплені в частині 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір", яка встановлює підстави та порядок повернення судового збору.

За подання касаційної скарги ОСОБА_2 сплатила судовий збір в розмірі 2 163 грн, згідно з квитанцією від 14 квітня 2020 року № 122118193Е.

Отже, ОСОБА_2 необхідно повернути 1 081,50 грн (2 163 грн х 50 %) судового збору.

Враховуючи викладене, оригінал квитанції від 14 квітня 2020 року № 122118193Е необхідно надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 142, 206, 255, 408, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кримський Едуард Володимирович, про визнання договору дарування недійсним.

Визнати нечинними рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2020 року.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кримський Едуард Володимирович, про визнання договору дарування недійсним.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 1 081,50 (одну тисячу вісімдесят одну грн 50 коп. ) грн судового збору, сплаченого нею за подання касаційної скарги, згідно з квитанцією від 14 квітня 2020 року № 122118193Е, що внесені на розрахунковий рахунок UA288999980313151207000026007, отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н. /22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998.

Оригінал квитанції від 14 квітня 2020 року № 122118193Е надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов