Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.07.2021 року у справі №564/2797/19

Ухвала

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 564/2797/19

провадження № 61-11153ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Боротюка Олександра Олександровича на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати незаконним і скасувати наказ директора Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" (далі - ДП "Костопільське ЛГ") від 12 вересня 2019 року № 193-к "Про звільнення ОСОБА_1"; поновити його на посаді головного лісничого ДП "Костопільське ЛГ" з 13 вересня 2019 року; стягнути з ДП "Костопільське ЛГ" на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 вересня 2019 року до дня поновлення на роботі; стягнути з ДП "Костопільське ЛГ" на свою користь 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року позов залишено без задоволення.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 червня 2021 року (повний текст якої складено 18 червня 2021 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ директора ДП "Костопільське ЛГ" від 12 вересня 2019 року № 193-к "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лісничого ДП "Костопільське ЛГ" з 13 вересня 2019 року.

Стягнуто з ДП "Костопільське ЛГ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 762 034,64 грн, що визначено без утримання передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з ДП "Костопільське ЛГ" на користь ОСОБА_1 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

19 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Боротюк О. О. подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині вирішення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказану вимогу з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 2 314,74 грн на день, виходячи з періоду обрахування середньої заробітної плати за червень і липень 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 5 175,30 грн, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306307141630, представник ОСОБА_1 - адвокат Боротюк О. О. отримав зазначену ухвалу 03 серпня 2021 року. На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 10 серпня 2021 року. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду квитанцію від 10 серпня 2021 року № 0.0.2224758569.1 на суму 5
175,30 грн. Вимоги ухвали заявником виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини 2 статті 389 ЦПК України.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Боротюк О. О. вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзаців 3,6 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Згідно з частиною 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2021 року, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Костопільське ЛГ" на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, справу № 564/2797/19 витребувано з Костопільського районного суду Рівненської області.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Боротюка Олександра Олександровича на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 червня 2021 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 13 вересня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко