Ухвала

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 1609/6643/12

провадження № 61-19995св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С.В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни на рішення Київського районного суду м. Полтави у складі судді Яковенко Н. Л. від 27 серпня 2012 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів:

Абрамова П. С., Лобова О. А., Одринської Т. В., від 30 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" (далі - ТОВ фірма "Консоль ЛТД"), в якому просив визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, мотивуючи позовні вимоги тим, що між ним та відповідачем був укладений договір пайової участі у фінансуванні будівництва багатоповерхового будинку за вказаною адресою, згідно з умовами якого він вніс на рахунок відповідача кошти у сумі, еквівалентній 41 680 дол. США, про що був складений акт приймання-передачі, але відповідач не виконав своїх обов'язків щодо передачі йому квартири.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 серпня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є власником майна, яке виникло в нього внаслідок спільної діяльності щодо створення цього майна, та на підставі вимог статей 1130, 328, 361, 392 ЦК України визнав за позивачем право власності на це майно.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Консоль ЛТД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Венської О. О. задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено, виключено з мотивувальної частини рішення посилання на норми статті 392 ЦК України як підставу для задоволення позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції при вирішенні спору неправильно застосував положення статті 392 ЦК України, оскільки при вирішенні цього спору підлягають застосуванню правила, які регулюють набуття права власності на новостворене майно на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, оскільки згідно з договором пайової участі у будівництві позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

У травні 2017 року ТОВ "Консоль ЛТД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Венської О. О. подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові і закрити провадження у справі.

У касаційній скарзі, серед інших підстав для скасування судових рішень, вказано, що суд розглянув позов ОСОБА_4 з порушенням правил юрисдикції, оскільки 16 липня 2012 року господарським судом порушено справу про банкрутство ТОВ "Консоль ЛТД".

Саме господарському суду, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 12 КПК України 2004 року, підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Частиною 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника. За таких обставин вимоги позивача підлягають розгляду у порядку господарського судочинства, а судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У липні 2017 року ОСОБА_4 подав заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частиною 1 статті 404 ЦПК України.

За таких обставин, оскільки у цій справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно з вимогами статті 403 ЦПК України є підставою для передачі справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду, то вказану справу необхідно передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" про визнання права власності, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни на рішення Київського районного суду м.

Полтави від 27 серпня 2012 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю.

В. Черняк