Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.12.2019 року у справі №210/4235/19
Ухвала КЦС ВП від 09.12.2019 року у справі №210/4235/19

УХВАЛА

06 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 210/4235/19

провадження № 61-21508ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 104 325 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року позовні вимог задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 65 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров'я без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв І. Г., та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року залишено без змін.

У грудні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області є стягнення моральної шкоди у розмірі 104 325 грн., у зв'язку з чим ціна позову у справі № 210/4235/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

У поданій касаційній скарзі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області посилається на наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, оскільки справа становить виняткове значення для заявника, а також касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Разом з тим, перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної правозастосовчої практики.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я відмовити.

Суддя М. Є. Червинська