Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.12.2020 року у справі №583/2295/20

Ухвала

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 583/2295/20

провадження № 61-16343ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 червня 2020 року у вигляді накладення арешту на транспортний засіб марки Lincoln, модель Zephyr, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (після перереєстрації НОМЕР_2), номер кузову НОМЕР_3, чорного кольору, який зареєстровано за ОСОБА_3

05 листопада 2020 року касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - надійшла до Верховного Суду, в якій заявник просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, стабілізувати цивільні правовідносини.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 червня 2020 року, ухвалою Сумського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року зазначена справа визнана малозначною, крім того, постановою Сумського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року визначено, що вказана справа оскарженню в касаційному порядку не підлягає - з такою позицією судів попередніх інстанцій погоджується й суд касаційної інстанції, відтак констатує, що зазначена справа відноситься до справ, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є справою незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених статтею 19 ЦПК України, тому є малозначною в силу вимог Закону та своїх властивостей.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом б) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновків про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді цієї справи, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпункту б) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, інших мотивувань касаційна скарга не містить.

Посилання заявника на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, є необґрунтованими.

Згідно з положеннями частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд цієї справи. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають Конституції України.

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню; заявником реалізовано право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору; зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України визнані судом необґрунтованими, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційноїінстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара