Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.03.2021 року у справі №754/4360/19

Ухвала

Іменем України

05 березня 2021 року

м. Київ

справа № 754/4360/19

провадження № 61-2654ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С.

Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЕКОС 53-А", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЕКОС 53-А" (далі - ОСББ "ЕКОС 53-А"), треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, в якому просили визнати недійсними та скасувати рішення, прийняті на загальних зборах учасників ОСББ "Самоврядна громада "Жукова 53-А" (після перейменування - ОСББ "ЕКОС 53-А), оформлені протоколом від 13 лютого 2018 року № 8; визнати недійсними та скасувати рішення, прийняті на зборах правління ОСББ "Самоврядна громада "Жукова 53-А" (після перейменування - ОСББ "ЕКОС 53-А), оформлені протоколом від 14 лютого 2018 року № 16-п про обрання головою правління ОСББ "Самоврядна громада "Жукова 53-А" (після перейменування - ОСББ "ЕКОС 53-А) ОСОБА_1 з 15 лютого 2018 року, заступником голови правління - Дригу Г. В., та делегування ОСОБА_1 повноважень.

У липні 2020 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 подали до суду заяви про відмову від позову, в яких просили закрити провадження у справі, у зв'язку з фактичною відсутністю спору.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року прийнято відмову ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від позову.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_12 та ОСОБА_13 закрито.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, оскільки позивачі та їх представник в судові засідання, призначені на 01 липня та 08 вересня

2020 року не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, тому позов

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки неявка позивачів у судове засідання, призначене на 08 вересня 2020 року не може вважатися повторною, так як вони не були належним чином повідомлені про попереднє судове засідання, призначене на 01 липня 2020 року, тому відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивачів.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Апеляційний суд установив, що у березні 2019 року ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСББ "ЕКОС 53-А", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 березня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 18 червня 2019 року. Вказану вище ухвалу було направлено учасникам у справі 10 квітня 2019 року.

Відповідно до протоколу судового засідання від 18 червня 2019 року

в судовому засіданні були присутні позивач ОСОБА_13 та ОСОБА_3,

а також представник позивачів ОСОБА_15. Розгляд справи відкладено на 19 вересня 2019 року. Відповідно до розписки, позивачі та їх представник повідомлені про наступну дату судового засідання.

Згідно з протоколом судового засідання від 19 вересня 2019 року,

в судовому засіданні був присутній представник позивачів ОСОБА_15. Розгляд справи відкладено на 15 листопада 2019 року. Згідно з розпискою представник позивачів повідомлений про наступну дату судового засідання.

Відповідно до протоколу судового засідання від 15 листопада 2019 року в судовому засіданні були присутні позивачі: ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_15. Розгляд справи відкладено на 11 лютого 2020 року.

Відповідно до розписки позивачі та їх представник повідомлені про наступну дату судового засідання.

Згідно з протоколом судового засідання від 11 лютого 2020 року,

в судовому засіданні був присутній представник позивачів ОСОБА_15. Розгляд справи відкладено на 06 березня 2020 року. Згідно з розпискою представник позивачів повідомлений про наступну дату судового засідання.

Відповідно до протоколу судового засідання від 06 березня 2020 року,

в судовому засіданні був присутній представник позивачів ОСОБА_15. Розгляд справи відкладено на 16 квітня 2020 року. Відповідно до розписки представник позивачів повідомлений про наступну дату судового засідання.

Також апеляційним судом установлено, що у подальшому представник ОСОБА_15 16 квітня 2020 року засобами електронного зв'язку подав клопотання, в якому просив визнати причини неявки позивачів у справі та їх представника поважними та відкласти розгляд справи, яка призначена

на 16 квітня 2020 року.

Відповідно до довідки від 16 квітня 2020 року сторони в судове засідання, призначене на 16 квітня 2020 року не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Оголошено перерву до 01 липня 2020 року. В судове засідання, призначене на 01 липня 2020 року, учасники справи викликалися судовими повістками про виклик.

Відповідно до протоколу судового засідання від 01 липня 2020 року позивачі та їх представник в судове засідання не з'явилися. Розгляд справи відкладено на 08 вересня 2020 року у зв'язку з неявкою позивачів. В судове засідання, призначене на 08 вересня 2020 року, учасники справи викликалися судовими повістками про виклик.

02 липня 2020 року засобами електронного зв'язку представник

ОСОБА_15 подав заяву про відкладення судового засідання, яке призначене на 01 липня 2020 року.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частин 1 , 2 , статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена при повторній неявці сторін.

Згідно з частинами 1 , 3 , 5 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно з частиною 1 статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Також апеляційним судом установлено, що конверти із вкладенням та рекомендованим повідомленням, які були надіслані ОСОБА_2,

ОСОБА_4, представнику ОСОБА_15, якими останні повідомлялися про судове засідання, призначене на 08 вересня 2020 року, повернулися

на адресу суду першої інстанції із відміткою поштового

відправлення - "адресат відсутній".

Відповідно до протоколу судового засідання від 08 вересня 2020 року в судове засідання з'явилися: третя особа - ОСОБА_1, представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_16.

Судові повістки-повідомлення були направлені позивачам на їх адресу, зазначену в позовній заяві й ними не було повідомлено про зміну свого місця проживання чи перебування.

Так, апеляційним судом встановлено, що представник ОСОБА_15

16 квітня 2020 року засобами електронного зв'язку подав клопотання,

в якому просив визнати причини неявки позивачів у справі та їх представника поважними та відкласти розгляд справи, яка призначена на 16 квітня 2020 року.

Судове засідання, призначене на 16 квітня 2020 року, не відбулося у зв'язку з неявкою сторін у справі, оголошено перерву до 01 липня 2020 року. Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення позивачів у справі чи їх представника про судове засідання, призначене на 01 липня 2020 року.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційним судом з'ясовано обставини, які свідчать про неповідомлення у визначений законом спосіб скаржників про дату, час

та місце судового засідання, яке призначене на 01 липня 2020 року, тому неявка позивачів у судове засідання, яке призначене на 08 вересня

2020 року не може вважатися повторною.

Встановивши, що в даному випадку відсутня ознака повторної неявки належно повідомленого позивача в судове засідання, що є обов'язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду, апеляційний суд обґрунтованого повернув справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності

сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справі "Гурепка проти України", заява № 38789/04, від 08 квітня 2010 року).

Разом з тим, право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися

до справи (рішення у справі "Трудов проти Росії", заява № 43330/09,

від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частинами 5 , 6 статті 394 ЦПК України визначено, що питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами 4 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЕКОС 53-А", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду

від 20 січня 2021 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв