Ухвала

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 686/10130/18

провадження № 61-9036ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Свій позов ОСОБА_3 мотивував тим, що 16 січня 2017 року о 19 годині 00 хвилин у м. Хмельницькому по Вінницькому шосе у районі перехрестя з вул. Профспілкової ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21112, номерний знак НОМЕР_1, розпочав маневр розвороту (ліворуч), при цьому не надав дорогу автомобілю "RENAULT TRAFIC", номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку.

Унаслідок зазначених дій ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), у результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 13 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 15 грудня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зазначав, що внаслідок ДТП йому заподіяно майнову шкоду, яка становить 307 291
грн 52 коп.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") й останнє зобов'язалося перерахувати ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 100 тис. грн, тому в рахунок відшкодування майнової шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 залишок суми у розмірі 207 291 грн 52 коп.

Разом з тим, ОСОБА_3 вказував, що зазначеним ДТП йому було заподіяну моральну шкоду, яка виражається у нервовому напружені й хвилюванні, суттєвому погіршенні стану майна, що тривалий час не ремонтувалося, й вказане призвело до побутових незручностей, оскільки позивач був обмежений у пересуванні.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 207 291 грн 52 коп. та моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17 грудня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 205 211 грн 42 коп. та моральну шкоду у сумі 10 тис. грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2019 року заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 грудня 2018 року у цій справі скасовано, й призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 6 тис. грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року у частині відмови у стягненні матеріальної шкоди скасовано, й у цій частині ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 у частині стягнення матеріальної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 36 387 грн. матеріальної шкоди.

У решті рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 вересня 2019 року залишено без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

15 червня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 17 червня 2020 року, в якій заявник просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, й рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або мас виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення сум матеріальної шкоди у розмірі 207 291 грн 52 коп. та моральної шкоди у розмірі 100 тис. грн.

Отже ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102
грн*250=525 500 грн), відповідно до пункту 1 частини 1 статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа є малозначною.

Відтак зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України.

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 175, 176, частиною 3 статті 389, частиною 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара