Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.07.2021 року у справі №706/939/20
Постанова КЦС ВП від 29.04.2025 року у справі №706/939/20

Ухвала

Іменем України

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 706/939/20

провадження № 61-10519ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року у складі судді Орендарчука М. П. та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2021 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернуласьдо суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Христинівської міської ради, про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів.

У підготовчому судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності спору в частині вимог про стягнення аліментів.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі з підстав відсутності спору в частині стягнення аліментів відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу повернуто заявникові, на підставі пункту 4 частини 5 статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У червні 2021 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2021 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення аліментів.

Щодо оскарження ухвали Христинівського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, пункт 2 частини 1 статті 389 ЦПК України не передбачає оскарження у касаційному порядку ухвал суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином ухвала Христинівського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року не підлягає касаційному оскарженню, тому Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в цій частині на підставі пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Щодо оскарження ухвали Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2021 року

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту ухвали Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2021 року вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Такого висновку Суд дійшов з огляду на наступне.

Серед основних засад судочинства Конституцією України встановлено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частини 1 статті 353 ЦПК України до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду не включено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про зміну предмета позову, цей перелік є вичерпним.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Зазначений висновок підтримала і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження не віднесена до визначеного частиною 1 статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду та обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі на те, що ухвала суду першої інстанції підлягає апеляційному оскарженню, оскільки суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання зазначив у резолютивній частині про можливість її оскарження Суд відхиляє, оскільки зазначене не змінює порядок апеляційного оскарження ухвал судів першої інстанції, який передбачений ЦПК України.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

В ухвалі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України" (Skorik v. Ukraine) зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягти.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу суд порушив принцип процесуальної визначеності Верховним Судом відхиляються, з огляду на наступне.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою та запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. United Kingdom, заява 8225/78, § 57, від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France, заява 29731/96, § 96).

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині 1 статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентується процесуальним законом.

Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може виступати самостійним об'єктом апеляційного оскарження, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини 5 статті 357 ЦПК України. Так, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 127/13362/13-ц (провадження 61-14123св19).

Керуючись пунктом 1 частини 2 , частинами 4 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2021 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик