Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.11.2018 року у справі №766/19672/17

УХВАЛА

15 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 766/19672/17

провадження № 61-41221ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 19 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа - виробничий підрозділ служби вагонного господарства "Експлуатаційно-ремонтне вагонне депо Херсон", про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування рішення комісії по трудовим спорам та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця"), третя особа - виробничий підрозділ служби вагонного господарства "Експлуатаційно-ремонтне вагонне депо Херсон", про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування рішення комісії по трудовим спорам та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він працює на підприємстві з 15 серпня 1992 року на посаді бригадира візкової дільниці складального цеху з 26 липня 2001 року. 18 серпня 2017 року наказом № ВЧДЕРК-29/27 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності (догана) за порушення вимог пункту 4.3 посадової інструкції. Позивач, вважаючи вказаний наказ незаконним, звернувся до комісії по трудовим спорам. На засідання комісії, яке відбулося 02 листопада 2017 року було вирішено вважати правомірним притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Позивач з вказаним рішенням не згоден, притягнення до дисциплінарної відповідальності вважає незаконним. Крім того зазначає, що внаслідок прийняття незаконного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності йому було завдано моральної шкоди, яка виражається у його душевних стражданнях, безсонні, втраті поваги серед підлеглих, зменшенні розміру його заробітної плати, у зв'язку з чим були обмежені потреби його дітей.

У зв'язку з викладеним просив скасувати наказ від 18 серпня 2017 року №ВЧДЕРК-29/27 та рішення комісії по трудовим спорам ВЧДЕР-07/557 від 02 листопада

2017 року та стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 15
000,00 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 19 червня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

18 липня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 направив касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору в даній справі є скасування наказу від 18 серпня 2017 року № ВЧДЕРК-29/27 та рішення комісії по трудовим спорам ВЧДЕР-07/557 від

02 листопада 2017 року та стягнення відшкодування моральної шкоди в розмірі 15

000,00 грн.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Також ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскількиОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті

19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від

19 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа - виробничий підрозділ служби вагонного господарства "Експлуатаційно-ремонтне вагонне депо Херсон", про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування рішення комісії по трудовим спорам та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько