Історія справи

Ухвала ККС ВП від 15.01.2021 року у справі №991/8656/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року

м. Київ

справа № 991/8656/20

провадження № 51-107ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2020 року,

встановив:

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 22 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 12 листопада 2020 року залишила без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2020 року - без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2020 року і призначити новий розгляд у цьому суді.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Таким чином, зазначені положення кримінального процесуального закону встановлюють заборону оскарження у касаційному порядку ухвал слідчих суддів та ухвал суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такі ухвали. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Частиною 3 ст. 428 КПКпередбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій Частиною 3 ст. 428 КПК.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін