Історія справи
Ухвала ККС ВП від 15.01.2021 року у справі №991/8656/20

УХВАЛАІМЕНЕМ УКРАЇНИ15 січня 2021 рокум. Київсправа № 991/8656/20провадження № 51-107ск21Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палатиКасаційного кримінального суду у складі:головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2020 року,встановив:Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 22 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 12 листопада 2020 року залишила без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2020 року - без змін.Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2020 року і призначити новий розгляд у цьому суді.Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.Згідно з п.
8 ч.
2 ст.
129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року
"Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Відповідно до вимог ч.
4 ст.
424 Кримінального процесуального кодексу України (далі -
КПК) ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.Таким чином, зазначені положення кримінального процесуального закону встановлюють заборону оскарження у касаційному порядку ухвал слідчих суддів та ухвал суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такі ухвали. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.Відповідно до п.
1 ч.
2 ст.
428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.Частиною
3 ст.
428 КПКпередбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій Частиною
3 ст.
428 КПК.
Керуючись п.
1 ч.
2 ст.
428 КПК, Верховний Судпостановив:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2020 року.Ухвала оскарженню не підлягає.Судді:
М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін