Історія справи

Ухвала ККС ВП від 09.11.2020 року у справі №322/740/19

Ухвала

Іменем України

13 липня 2021 року

м. Київ

справа № 322/740/19

провадження № 51-5353 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ємця О. П.,

суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Журавльової Ю. Р. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року,

встановив:

За вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Засуджений подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного вироку.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 11 серпня2020 року відмовив засудженому ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, а його апеляційну скаргу повернув разом з доданими до неї документами.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням захисник Журавльова Ю. Р. поза межами строку на касаційне оскарження (07 липня 2021року) звернулася із касаційною скаргою, у якій просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження вищевказаного судового рішення.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що її підзахисний ОСОБА_1 в межах строку на касаційне оскарження вже звертався з касаційною скаргою до суду, однак через його юридичну необізнаність в нормах законодавства, ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року йому було повернуто скаргу з усіма доданими до неї матеріалами у зв'язку з тим, що він не усунув недоліки, на які йому вказувалося в ухвалі касаційного суду від 06 листопада 2020 року про залишення його касаційної скарги без руху. Після цього, засуджений ОСОБА_1 з метою корегування касаційної скарги звернувся із заявою про надання правової допомоги до Регіонального центру з надання БВПД у Донецькій та Запорізькій областях, тому таку підставу захисник вважає належною для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Перевіривши касаційну скаргу з клопотанням та долучену до неї копію судовогорішення, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути скаржнику виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного строку, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.

Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника Журавльової Ю. Р. про поновлення їй строку на касаційне оскарження не містить обґрунтованих підстав для його поновлення, а її вступ у справу майже через рік з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

Інших переконливих аргументів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження у клопотанні захисника не наведено.

Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст.429 КПК, Суд

постановив:

Відмовити захиснику Журавльовій Ю. Р. в інтересах засудженого ОСОБА_1 у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року.

Повернути касаційну скаргу захиснику Журавльовій Ю. Р. з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Ємець С. І. Кравченко Н. В. Білик