УХВАЛА

20 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6939/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача 1 - Ковалика В. В.,

відповідача 2 - Кібець Р. Р.,

відповідача 3 - Петроченка С. О.,

третя особа 1 - не з'явились

третя особа 2 - Мосійчука Я. І. Саковця А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Національного банку України та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 (суддя Літвінова М. Є.)

у справі №910/6939/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

3. Національного банку України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебтекс Україна", 2.

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

про визнання договору укладеним, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2021 №29.3-02/1224 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв'язку з перебуванням судді Кролевець О. А. у відпустці та запланованою відпусткою судді Губенко Н. М., проведено повторний автоматизований розподілу судової справи №910/6939/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С. В. - головуючий, Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.06.2021 №29.3-02/1545 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв'язку з відпусткою судді Кондратової І. Д., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/6939/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С. В. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" (далі також ТОВ "ФК "Скай") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі також -- ПАТ "Дельта Банк", АТ "Дельта Банк"), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також -- Фонд) та Національного банку України (далі також -- НБУ), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України від 08.07.2019 № 465- рш;

- визнати протиправним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних особі від 09.07.2019 №1726 про скасування результатів аукціону з продажу активів АТ "Дельта Банк" # debtX_8878;

- визнати укладеним між ТОВ "ФК "Скай" та ПАТ "Дельта Банк" договір відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ "Дельта Банк" # debtX_8878 в редакції, яка додана позивачем до позовної заяви.

1.2.В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що за наслідками проведення 07.06.2019 відкритих торгів (голландського аукціону із зниженням ціни) з продажу активів, які обліковуються на балансі АТ "Дельта Банк", лот №debtX_8878, його було визнано їх переможцем, про що було складено відповідний протокол, на підставі якого позивачем проведено повну оплату вартості придбаного лоту. Однак, АТ "Дельта Банк" ухилилося від укладення договору відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ "Дельта Банк", лот №debtX_8878, з посиланням на скасування результатів таких торгів рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2019, яке, в свою чергу, було мотивовано рішенням Правління Національного банку України від 08.07.2019 № 465-рш. В той же час, позивач вважає такі дії відповідачів неправомірними, вчиненими з порушенням норм чинного законодавства України.

1.3.Заперечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проти позовних вимог обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення виконавчої дирекції Фонду від
09.07.2019 №1726 про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) було прийнято на підставі частини 6 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 6 розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 №388 (далі - Положення №388), та з урахуванням відкликання НБУ згоди заставного кредитора (щодо погодження умов продажу активів), що унеможливило подальше укладення договору купівлі-продажу активів з переможцем, оскільки відсутність згоди заставодержателя свідчить про відсутність достатнього обсягу повноважень на вчинення відповідного правочину, а тому він буде суперечити нормам статей 17,50 Закону України "Про заставу" та статті 586 Цивільного кодексу України; виконавча дирекція Фонду має право в будь-який момент та на будь-якому етапі, у тому числі під час проведення відкритих торгів (аукціону), припинити продаж активу та зняти відповідний лот з продажу на відкритих торгах (аукціоні), відмінити (скасувати) відкриті торги (аукціон), а тому, скасовуючи результати відкритих торгів (аукціону) з продажу лоту №debtX_8878, Фонд діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством; відчуження права вимоги АТ "Дельта Банк" за кредитними договорами та іншими майновими правами (із забезпеченням), що увійшли до складу лоту №debtX_8878, які знаходилися в заставі НБУ, можливо тільки за згодою заставодержателя, в той час як норми Закону України "Про заставу" та цивільного законодавства не містять будь-яких обмежень щодо права заставодержателя на подальше відкликання раніше наданої згоди на відчуження (в т. ч. шляхом реалізації на відкритих торгах) предмету застави.

1.4.Заперечення ПАТ "Дельта Банк" проти позовних вимог обґрунтовані тим, що за відсутності згоди Національного банку України укладення будь-яких договорів щодо відчуження прав вимоги за кредитними договорами, які перебувають в заставі НБУ, є неправомірним; виконавча дирекція Фонду має право в будь-який момент припинити продаж активу (майна) та зняти відповідний лот з продажу на відкритих торгах (аукціоні).

1.5.Заперечення Національного банку України проти позовних вимог обґрунтовані тим, що реалізація пулу активів АТ "Дельта Банк" відбувалася з істотним зниженням ціни, що могло бути наслідком змови учасників торгів; ставка ТОВ "ФК " Скай" була меншою за мінімальну ціну та один крок аукціону, а тому можна стверджувати, що спірні торги не відбулися; Фонд має повноваження щодо скасування відкритих торгів (аукціонів), а положення абзацу 4 пункту 6 розділу VII Положення №388, не містять вичерпного переліку підстав для такого скасування.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.11.04.2014 між Національним банком України та АТ "Дельта Банк" було укладено кредитний договір №37 від 11.04.2014, у відповідності до якого НБУ було надано АТ "Дельта Банк" кредит для збереження ліквідності у розмірі 1 000 000 000,00
грн на строк до 03.04.2015.

2.2.З метою забезпечення належного виконання умов вказаного кредитного договору між НБУ та АТ "Дельта Банк" було укладено договір застави майнових прав №37/ЗМП від 11.04.2014, згідно умов якого НБУ було передано в заставу майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем (АТ "Дельта Банк") і юридичними та фізичними особами, перелік яких наведений у додатку №1 до цього договору.

2.3.Згідно додатку №1 до договору застави майнових прав №37/ЗМП від 11.04.2014 в заставу Національному банку України було передано майнові права, зокрема, за кредитними договорами №ВКЛ-2005814 від 15.02.2011; №НКЛ-2005814 від 12.07.2011; №ВКЛ-2005814/1 від 23.11.2011; №ВКЛ-2005814/2 від 16.03.2012; №ВКЛ-2005804 від
15.02.2011 та №НКЛ-2005823 від 31.10.2012.

2.4.На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк".

2.5.02.10.2015, на підставі постанови Правління Національного банку України від
02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 "Про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк".

2.6.Рішенням виконавчої дирекції Фонду №3105 від 19.11.2018 "Про погодження пропозиції АТ "Дельта Банк" щодо реалізації активів" та рішенням виконавчої дирекції Фонду №3245 від 05.12.2018 "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.11.2018 №3105 "Про погодження пропозиції АТ "Дельта Банк" і щодо реалізації активів" погоджено реалізацію активів АТ "Дельта Банк", що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, а саме пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з юридичними особами, частина з яких знаходиться в заставі Національного банку України та АТ "Укрексімбанк", а також дебіторської заборгованості, зокрема, за кредитними договорами: №НКЛ-2005814 від 12.07.2011 (в заставі НБУ); №НКЛ-2005814/3 від 12.07.2012 (в заставі АТ "Укрексімбанк"); №200/08 від 31.10.2008; №ВКЛ-2005814 від 15.02.2011 (в заставі НБУ); №ВКЛ-2005814/1 від 23.11.2011 (в заставі НБУ); №ВКЛ-2005814/2 від 16.03.2012 (в заставі НБУ); №ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013; №ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013; №ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013; №НКЛ-2010667 від 27.06.2012 (в заставі АТ "Укрексімбанк"); №ВКЛ-2005804 від 15.02.2011 (в заставі НБУ); №НКЛ-2005804/2 від
27.07.2012 (в заставі АТ "Укрексімбанк"); №НКЛ-2005823 від 31.10.2012 (в заставі НБУ); №131/07 від 21.09.2007; №НКЛ-2010632 від 27.06.2012 (в заставі АТ "Укрексімбанк"); №159/08 від 30.07.2008; №193/08 від 25.09.2008; №181/08 від
12.09.2008; №64/07 від 27.06.2007; №9/08 від 23.01.2008; №156/08 від 22.07.2008; №143/07 від 15.10.2007. Всього до складу пулу включено права вимоги та інші майнові права за 22 кредитними договорами, а також дебіторська заборгованість, лот №debtX_8829. Загальна заборгованість за відповідним пулом активів станом на
01.11.2018 становила 4 876 171 939,43 грн, початкова (стартова) ціна продажу - 897 231 999,30 грн.

2.7.Рішенням Правління Національного банку України №838-рш від 13.12.2018 "Про погодження умов реалізації майнових прав за кредитними договорами, переданих Публічним акціонерним товариством АТ "Дельта Банк" у заставу, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України" погоджено початкову ціну реалізації пулу активів у загальному розмірі 335 729 888,52 грн, до якого ввійшли майнові права за кредитними договорами №ВКЛ-2005814 від 15.02.2011; №НКЛ-2005814 від 12.07.2011; №ВКЛ-2005814/1 від 23.11.2011; №ВКЛ-2005814/2 від
16.03.2012; №ВКЛ-2005804 від 15.02.2011 та №НКЛ-2005823 від 31.10.2012.

2.8.06.03.2019 відбувся аукціон з продажу лоту №debtX_8829, переможцем яких було визнано ТОВ "ФК "Скай" із запропонованою ціною у розмірі 906 204 319,29 грн.

2.9.Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 у справі №640/3688/19 задоволено клопотання ТОВ "ФК "Октант" та заборонено АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Дебтекс Україна" вчиняти будь-які дії з проведення електронних торгів та оформлення результатів електронних торгів з продажу лоту №debtX_8829, в тому числі формувати та підписувати протокол електронного аукціону, укладати з переможцем електронних торгів договір купівлі-продажу/відступлення таких активів (прав вимоги та майнових прав), проводити розрахунки за продане майно, приймати та передавати будь-які документи, пов'язані з предметом електронних торгів, у тому числі їх оригінали.

2.10.Рішенням виконавчої дирекції Фонду №642 від 22.03.2019 "Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів AT "Дельта Банк" було скасовано результати відкритих торгів, проведених 06.03.2019 (лот №debtX_8829), з продажу пулу активів AT "Дельта Банк".

2.11.Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 №643 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк", на підставі пункту 14 частини 5 статті 12, частини 7 статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2017 №3117 "Про пілотний проект щодо реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції", рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 №642 "Про скасування результатів відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів АТ "Дельта Банк", рішення Правління Національного банку України №838-рш від 13.12.2018 та договору про надання послуг з комплексної підготовки та організації торгів (аукціонів) для пулу активів від
29.12.2019, укладеного з ТОВ "Дебтекс Україна", вирішено, зокрема:

- визначити активи АТ "Дельта Банк", що підлягають продажу (повторному) з використанням послуг з комплексної підготовки та організації торгів (аукціонів) для пулу активів, що надаються ТОВ "Дебтекс Україна", на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) та повторних торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме, пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з юридичними особами, частина з яких знаходиться в заставі Національного банку України та АТ "Укрексімбанк", а також дебіторської заборгованості;

- уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк" забезпечити: подання необхідного пакету документів до Національного банку України з метою отримання погодження на реалізацію активів (майна), що знаходяться у заставі НБУ, або з метою прийняття останнім рішення про звернення стягнення на такі активи (майно) шляхом набуття НБУ прав кредитора у порядку, встановленому чинним законодавством; повідомлення АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Дебтекс Україна" про прийняття даного рішення протягом п'яти робочих днів після його прийняття; протягом п'яти робочих днів після отримання погодження на реалізацію активів (майна), що знаходяться в заставі НБУ, розміщення необхідних документів щодо активів (майна) у віртуальній кімнаті даних з метою забезпечення доступу потенційним покупцям до кімнати даних після приєднання останніх до договору щодо нерозголошення потенційним покупцем інформації з обмеженим доступом та банківської таємниці (кімната даних);

- гарантійний внесок за лотами затвердити на рівні 5% від їх початкової (стартової) ціни, що повинен бути сплачений на накопичувальний рахунок ТОВ "Дебтекс Україна";

- крок аукціону затвердити на рівні не менше 1% від початкової (стартової) ціни лотів;

- уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк" після отримання коштів від реалізації активів (майна) за ціною продажу на накопичувальний рахунок АТ "Дельта банк" забезпечити підписання договорів купівлі-продажу активів (майна) з переможцями торгів.

2.12.В пунктах 2.1-2.4 такого рішення було сформовано пул активів АТ "Дельта Банк", що підлягав реалізації з залученням ТОВ "Дебтекс Україна" як організатора електронних торгів, в порядку використання електронної торгової системи шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) та повторних торгів (аукціонів), який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій, із визначенням початкових (стартових) та мінімальних цін продажу такого пулу активів, а саме:

- на перших торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 897 231
999,30 грн; мінімальна ціна - 448 615 999,71 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 50%;

- на других торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 897 231
999,30 грн; мінімальна ціна - 358 892 799,74 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 60%;

- на третіх торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 897 231
999,30 грн; мінімальна ціна - 269 169 599,79 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 70%;

- на четвертих торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 897 231
999,30 грн; мінімальна ціна - 179 446 399,85 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 80%.

2.13.До відповідного пулу активів АТ "Дельта Банк", лот №debtX_8878, ввійшли в т. ч. права вимоги за кредитними договорами №ВКЛ-2005814 від 15.02.2011; №НКЛ-2005814 від 12.07.2011; №ВКЛ-2005814/1 від 23.11.2011; №ВКЛ-2005814/2 від
16.03.2012; №ВКЛ-2005804 від 15.02.2011 та №НКЛ-2005823 від 31.10.2012.

2.14.Наведені умови продажу було погоджено рішенням Правління Національного банку України від 09.04.2019 №280-рш "Про погодження умов реалізації пулу активів, переданих Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" у заставу Національному банку України, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України", а саме:

- погоджено початкову ціну реалізації пулу активів, зазначеного в додатку до цього рішення, у загальному розмірі 335 729 888,52 грн, затверджену рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 №643;

- погоджено спосіб і порядок реалізації уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк" пулу активів, а також граничний розмір уцінки такого пулу, зокрема: на четвертих торгах - шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни реалізації пулу активів, етапів подання учасниками торгів закритих цінових пропозицій та цінових пропозицій з граничною уцінкою на 80% від початкової ціни реалізації пулу активів на перших торгах.

2.15.Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12.04.2019 №870 "Про внесення змін до рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від
22.03.2019 №643", на виконання пунктів 6.8 та 6.12 Договору про співпрацю та координацію діяльності від 09.07.2012, підписаного між Національним банком України та Фондом, беручи до уваги рішення Правління Національного банку України від 09.04.2019 №280-рш "Про погодження умов реалізації пулу активів, переданих Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" у заставу Національному банку України, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України" та керуючись частиною 6 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вирішено, зокрема, викласти пункт 2 рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 №643 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк" в новій редакції, згідно якої пул активів АТ "Дельта Банк", що підлягає реалізації з залученням ТОВ "Дебтекс Україна" як організатора електронних торгів, в порядку використання електронної торгової системи шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) та повторних торгів (аукціонів), який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій, із визначенням початкових (стартових) та мінімальних цін продажу такого пулу активів, а саме:

- на перших торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 868 821
560,95 грн; мінімальна ціна - 434 410 780,53 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 50%;

- на других торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 868 821
560,95 грн; мінімальна ціна - 347 528 624,40 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 60%;

- на третіх торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 868 821
560,95 грн; мінімальна ціна - 260 646 468,28 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 70%;

- на четвертих торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 868 821
560,95 грн; мінімальна ціна - 173 764 312,18 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 80%.

2.16.Проведення торгів з продажу лоту №debtX_8878 призначалося на 16.05.2019,24.05.2019 та 31.05.2019, однак відповідні торги (аукціони) не відбувалися, у зв'язку із відсутністю ставок допущених учасників.

2.17.03.06.2019 на офіційному веб-сайті Фонду було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) АТ "Дельта Банк" 07.06.2019, відповідно до якого виставлено на продаж на відкритих торгах (голандському аукціоні) активи, що обліковуються на балансі АТ "Дельта Банк" у складі одного лоту №debtX_8878 із початковою (стартовою ціною лоту у розмірі 868
821560,95 грн та мінімальною ціною лоту у розмірі 173 764 312,18 грн.

2.18.Проведення 07.06.2019 відповідних таких торгів (аукціону) було оформлено протоколом електронних торгів №debtX_8878, а їх переможцем визначено ТОВ "ФК " Скай" за запропонованою ціною у розмірі 182 452 527,76 грн.

2.19.02.07.2019 ТОВ "ФК "Скай" було перераховано на користь АТ "Дельта Банк" грошові кошти у розмірі 182 452 527,76 грн в якості оплати придбання лоту №debtX_8878, що підтверджується платіжним дорученням №275 від 02.07.2019.

2.20.Листом, отриманим АТ "Дельта Банк" за вх. №15431 від 02.07.2019, ТОВ "ФК " Скай" звернулося до уповноваженою особи Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк" з запрошенням 03.07.2019 до офісу ТОВ "ФК "Скай" для укладення договорів купівлі-продажу та відступлення права вимоги за зобов'язаннями, які є складовою пулу активів предмету електронних торгів, оформлених протоколом електронних торгів №debtX_8878 від 07.06.2019.

2.21.Листом, отриманим АТ "Дельта Банк" за вх. №15637 від 05.07.2019, ТОВ "ФК " Скай" вчергове запрошено уповноваженого представника АТ "Дельта Банк" до укладення договорів купівлі-продажу та відступлення права вимоги за наслідками продажу лоту №debtX_8878, оформленого протоколом електронних торгів №debtX_8878 від 07.06.2019.

2.22.Позивачем було надано також копію листа-застереження від 04.07.2019 на ім'я Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та АТ "Дельта Банк" щодо необхідності підписання договору. У відповідь на вказане застереження Фонд гарантування вкладів фізичних осіб було направлено позивачу лист за №27-13612/19 від
06.08.2019, вже після прийняття Фондом оскаржуваного рішення.

2.23.Рішенням Правління Національного банку України від 08.07.2019 №465-рш "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Правління Національного банку України від 09.04.2019 №280-рш" (надалі - "Рішення НБУ №465-рш") визнано таким, що втратило чинність, рішення Правління Національного банку України від
09.04.2019 №280-рш "Про погодження умов реалізації пулу активів, переданих Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" у заставу Національному банку України, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України".

2.24.Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2019 №1726 "Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів АТ "Дельта Банк" (надалі - "Рішення №1726") вирішено:

- скасувати результати відкритих торгів, проведених 07.06.2019 (протокол електронних торгів від 07.06.2019, лот №debtX_8878), з продажу пулу активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами та дебіторської заборгованості АТ "Дельта Банк", умови продажу якого затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 №643 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк";

- уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк": забезпечити повернення переможцю електронних торгів сплачених ним коштів за лот та гарантійного внеску відповідно до нормативно-правових актів Фонду; забезпечити у 5-денний термін повторне подання уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозицій щодо продажу активу (майна), зазначеного у пункті 1 цього рішення, для винесення їх на розгляд Комітету Фонду з питань консолідації, управління та продажу майна (активів) банків;

- визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчої дирекції Фонду від
08.07.2019 №1724 "Про продовження строку, передбаченого для укладення договору купівлі-продажу майна (активів) АТ "Дельта Банк".

2.25.15.07.2019 АТ "Дельта Банк" було перераховано на користь ТОВ "ФК "Скай" грошові кошти у розмірі 182 452 527,76 грн в якості повернення оплати за лот №debtX_8878, що підтверджується платіжним дорученням №1855509 від 15.07.2019.

2.26.Спір у справі виник у зв'язку із відмовою АТ "Дельта Банк" укласти договір купівлі-продажу та відступлення права вимоги за зобов'язаннями, які є складовою пулу активів предмету електронних торгів, оформлених протоколом електронних торгів №debtX_8878 від 07.06.2019 та законності дій НБУ та Фонду в частині скасування результатів відкритих торгів, проведених 07.06.2019 (протокол електронних торгів від 07.06.2019, лот №debtX_8878).

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

3.2.В обґрунтування прийнятого рішення суди попередніх інстанцій зазначили, що визначення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб такої підстави для скасування спірних торгів (прийняття рішення №1726), як скасування НБУ згоди на відчуження відповідних активів після визначення ТОВ "ФК "Скай" переможцем спірних торгів та сплати ним коштів в рахунок оплати їх придбання, не відповідає нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; такі дії порушують принцип правової визначеної при реалізації Фондом своїх повноважень в сфері виведення неплатоспроможного банку з ринку, що в свою чергу призвело до порушення закріплених в Конституції України та Конвенції гарантій і прав позивача та фактично зумовило втручання в право мирного володіння належним йому майном у вигляді майнового інтересу та правомірних очікувань, захист якого гарантований приписами статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Крім того суди зазначили, що вимога ТОВ "ФК "Скай" про визнання укладеним договору відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ "Дельта Банк" №debtX_8878 в редакції, яка додана позивачем до позовної заяви, є правомірною та обґрунтованою, адже положення запропонованої позивачем редакції договору містять істотні умови такого правочину, тобто, є визнаними відповідачами. Також суди вказали, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту, який спрямований на поновлення його порушеного права як покупця. Поряд з цим, попередні судові інстанції зазначили, що фактичне оформлення правовідносин купівлі-продажу було здійснено в момент досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору, що відбулося з визнанням ТОВ "ФК "Скай" переможцем спірних торгів, підписанням ним протоколу та сплатою коштів в якості розрахунку за придбаний лот №debtX_8878.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Дельта Банк", Національний банк України та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/6939/20, в яких просять скасувати прийняті у справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові.

4.2.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у якості підстави касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України пославшись на те, що суди попередніх інстанції не врахували висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 30.11.2016 №3-1125гс16 щодо застосування статей 3, 15, 16, 586 ЦК України, висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від
19.06.2018 у справі №904/7747/17 щодо застосування пункту 6 Розділу VII Положення №388, частини 6 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", від 03.03.2018 у справі №910/5388/16, від 13.06.2018 у справі №910/13169/16 щодо застосування статей 17,50 Закону України "Про заставу", статті 586 ЦК України.

4.3.АТ "Дельта Банк" у якості підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме:

- при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.03.2018 у справі №910/5388/16, від 13.06.2018 у справі №910/13169/16, стосовно застосування частини 2 статті 586 Цивільного кодексу України, частини другої статті 17 Закону України "Про заставу";

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 214 Цивільного кодексу України.

4.4.Національний банк України у якості підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 та 4 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначаючи, що:

- при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.03.2018 у справі №910/5388/16, від 13.06.2018 у справі №910/13169/16,19.06.2018 у справі №904/7747/17, від 02.04.2019 у справі №910/21375/16, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, а також у постановах Верховного Суду України від 17.05.2017 у справі №922/3883/15, від 17.05.2017 у справі №910/22664/15 стосовно застосування статей 16, 586 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 5 ГПК України, статей 17,50 Закону України "Про заставу", пункту 6 Розділу VII Положення щодо організації продажу в подібних правовідносинах;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 586 ЦК України, статей 17, 50 Закону України "Про заставу", статей 46,55 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", розділу IV та VII Положення №388.

- судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не досліджено зібраних у цій справі доказів щодо наявності згоди іншого заставодержателя - АТ "Укрексімбанк" на реалізацію активів, передумов знецінення активів, щодо несвоєчасного опублікування паспорту відкритих торгів (аукціону), а також безпідставно відхилено апеляційним судом клопотання Національного банку України про перерву у розгляді справи для надання останньому можливості надати письмову відповідь на відзив позивача, що відповідно до пунктів 1 та 3 частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для скасування судових рішень.

4.5.АТ "Укрексімбанк" у якості підстави касаційного оскарження зазначило пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, пославшись на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 586 ЦК України, пункту 7 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 17 Закону України "Про заставу", розділу VII Положення №388.

Крім того, АТ "Укрексімбанк" надало Суду письмові пояснення, в яких зазначило, що за відсутності згоди заставних кредиторів на продаж на відповідних умовах заставного майна, що реалізовувалося за лотом №debtX_8878, порушення порядку оприлюднення паспорту торгів з метою отримання можливості придбання пулу активів за найнижчою ціною, у Фонду було достатньо підстав для скасування результатів електронних торгів. В той же час, спірне рішення є засобом захисту з боку держави в особі Фонду майнових інтересів вкладників та кредиторів неплатоспроможного банку, в тому числі кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, спрямованим на неухильне дотримання вимог чинного законодавства, у тому числі продажу заставного майна за згодою заставних кредиторів, принципу продажу за найвищою вартістю для забезпечення максимального задоволення вимог кредиторів.

4.6.ТОВ "ФК "Скай" подало відзиви на касаційні скарги, в яких, заперечуючи викладені в них доводи, просило залишити оскаржувані судові рішення без змін.

5. Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

5.1. Згідно з частиною 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

5.2.Скаржники звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/6939/20, яким позовні вимоги ТОВ "ФК "Скай" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Правління Національного банку України від 08.07.2019 № 465-рш; визнати протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних особі від 09.07.2019 про скасування результатів аукціону з продажу активів АТ "Дельта Банк" # debtX_8878; визнати укладеним між ТОВ "ФК "Скай" та ПАТ "Дельта Банк" Договір відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ "Дельта Банк" # debtX_8878 в редакції, наданій позивачем.

5.3.На переконання Суду виключна правова проблема у цій справі полягає в тому, що висновки, зроблені судами в оскаржених судових рішеннях, не повністю узгоджуються з нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин, та потребують відповідного уточнення шляхом більш глибокого дослідження правової суті самих правовідносин, вирішення спірних питань застосування норм матеріального права та їх узгодження з вже існуючою практикою Верховного Суду.

При цьому правильне вирішення спору у даній справі та формування правової позиції з ряду складних правових питань матиме важливе значення для формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування судами у подальшій роботі норм матеріального права в подібних правовідносинах, та спрямування судової практики в єдине і правильне правозастосування з огляду на таке.

Щодо обраного способу захисту

5.4.При зверненні до суду позивач в одній з позовних вимог просив суд визнати договір укладеним у наданій редакції, відповідно позивачем було обрано спосіб захисту як визнання договору укладеним. При цьому в обґрунтування обраного способу судового захисту позивач здійснював посилання на статті 16 ЦК України та статей 20, 187 ГК України, зазначаючи, що в такий спосіб відбувається встановлення господарських правовідносин з особою, яка неправомірно ухиляється від їх встановлення.

5.5.Надаючи оцінку обраному способу судового захисту Суд звертає увагу на те, що обрання неправильного/неефективного способу захисту позивачем може слугувати самостійною підставою для відмови у позові. При розгляді справи суди повинні визначати, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

5.6.Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Якщо предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

5.7.Зазначена правова позиція була сформована ще Верховним Судом України у постанові від 13.07.2004 у справі № 10/732 та закріпилась в практиці Верховного Суду, зокрема й Касаційного господарського суду (в постановах: від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19).

5.8.Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16).

5.9.Суд звертає увагу на те, що за встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанції, у Верховного Суду наявний достатній обсяг повноважень та процесуального інструментарію для надання власної оцінки щодо правильності та ефективності обраного позивачем способу судового захисту, однак з урахуванням наявності ознаки унікальності правовідносин, що склалися, а також неоднозначності практики Верховного Суду при оцінці такого способу захисту як визнання договору укладеним, особливо при співставленні з іншими дотичними способами захисту, колегія суддів вбачає в цьому правову проблему, вирішення якої допоможе сформувати єдину правозастосовну практику в спорах щодо реалізації активів неплатоспроможних банків на аукціонах.

5.10.Суд зазначає, що в даному випадку мова йде хоч і про досить унікальні правовідносини, однак питання правозастосування постає щодо норм матеріального права, які мають досить загальний характер, зокрема частини 2 , 3 статті 16 ЦК України, статей 20, 187 ГК України.

5.11.Зокрема, частина 2 статті 16 ЦК України визначає орієнтовний перелік способів захисту цивільного права судом, серед яких є зокрема визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна та припинення правовідношення та інші, однак відсутній такий спосіб як визнання договору (правочину) укладеним, в той же час бланкетний характер норми, закріпленої в частині 3 статті 16 ЦК України, вказує на те, що інший спосіб судового захисту буде допустимий, якщо його передбачено законом.

5.12.ГК України розширює способи захисту, які підлягають застосуванню у спорах між суб'єктами господарювання, зокрема статті 20 ГК України встановлюється, що способом захисту може бути не лише зміна і припинення правовідносин (в порівнянні з ЦК України), а їх установлення.

5.13.В контексті цього врахуванню підлягає і стаття 187 ГК України, на яку посилався позивач, якою передбачається можливість укладення договорів за рішенням суду та вирішення інших переддоговірних спорів.

5.14.В контексті застосування зазначених норм (у випадку застосуванні саме її) Суд зазначає про наявність ряду складних правових питань, які потребують відповіді, з урахуванням саме встановлених обставин справи.

5.15.Так, у правовідносинах, що склалися, можна говорити про те, що протокол аукціону з реалізації активів банку, що ліквідується, був формою досягнення згоди щодо ціни лоту №debtX_8878 та визначення особи покупця, який найвищу ціну запропонує, при тому, що всі інші істотні умови договору були завчасно визначені та оприлюднені Фондом. В той же час, серед умов реалізації активів було зазначено щодо подальшого укладення самого договору між переможцем, який сплатить заявлену ціну, та банком, що ліквідується, як власником таких активів.

Таким чином, правової кваліфікації потребує питання чи не було укладено на спірному аукціоні попереднього договору, яким передбачено істотні умови основного договору, строк його укладення та зобов'язання сторін виконання яких передують такому укладенню. При подібній кваліфікації мова може йти саме про переддоговірний спір та можливості застосування статті 187 ГК України.

5.16.З іншого боку, у випадку досягнення всіх істотних умов договору на самому аукціоні можна стверджувати про фактичне укладення договору, тоді спірним буде питання застосування ст. 187 ГК України та можливості застосування ст. 20 ГК України, оскільки між сторонами вже встановились відповідні правовідносини і позивач може просити про примусове виконання договору, а не його укладення.

5.17.Разом з тим судом має бути оцінено обраний спосіб захисту і з точки зору його ефективності, мети, яку переслідує позивач, пред'являючи позов, та подальший спосіб виконання рішення у випадку задоволення позову та можливості застосування частини 2 статті 5 ГПК України.

5.18.Не сприяє однозначному розумінню та застосуванню вказаних норм матеріального права і та обставина, що проведення спірних торгів (аукціону) відбувається на виконання законодавчо визначених функцій Фонду та під його контролем, а неплатоспроможний банк, майно якого відчужується, має обмежену правосуб'єктність (в тому числі щодо вибору контрагента, визначенні істотних умов договору, його форми, порядку укладення тощо).

5.19.Порядок дій Фонду при відчуження майна банків, що ліквідується, імперативно визначений як Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так і Положенням №388. Зокрема, Фонд як учасник правовідносин неплатоспроможності банків, наділений владними функціями, замість Банку як сторони договору визначає істотні умови продажу активів банку.

5.20.Таким чином, виключну правову проблему становить те, чи існує у сторін договору за встановлених обставин у даній справі можливість відмовитися від укладення договору та його оформлення, що впливає на вибір способу захисту та оцінку його правильності й ефективності.

5.21.Не сприяє однозначному розумінню такого способу захисту як визнання договору укладеним й актуальна практика Верховного Суду.

5.22.Так, у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що суди, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, помилково дійшли висновку про необхідність задоволення вимоги відповідача про визнання укладеним договору. Велика Палата Верховного Суду на стадії касаційного провадження прийняла нове рішення в цій частині та відмовила в позові в цій частині (визнання договору укладеним), в той же час стягнувши заборгованість за таким договором. Встановивши, що дії сторін свідчать про те, що договір підряду фактично був ними укладений, з метою ефективного захисту порушеного права відповідача суди мали вирішити питання щодо наслідків виконання договору.

5.23.У вказаній постанові зроблено наступний правовий висновок:

"76. Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту."

5.24.В той же час, в постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду зроблено дещо відмінні висновки:

"43. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що реалізуючи визначене у статті 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, що не вимагає їх формулювання дослівно тими словосполученнями, які застосував законодавець у статті 16 ЦК України. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом з прийняттям до уваги його правових обґрунтувань.

44. Отже, якщо позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти договір у поданій ним редакції з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини 2 статті 16 ЦК України та частини 2 статті 20 ГК України та не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача відповідно до статті 5 ГПК України.

45. З правовою позицією про можливість надання судового захисту за позовною вимогою "про зобов'язання укласти договір у певній редакції" погодився Верховний Суд України у постанові №15/095 від 27.05.2015 у справі №924/1134/14, у випадку надання позивачем проєкту договору та якщо укладення такого договору є зобов'язанням відповідача в силу закону. Отже, правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові 10.10.2012 у справі №6-110цс12 була уточнена Верховним Судом України у зазначеній постанові у справі №924/1134/14."

5.25.В розумінні колегії суду Об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначає про допустимість таких способів захисту в переддоговірних спорах як зобов'язання укласти договір у визначеній редакції, так і визнання договору укладеним, при чому Об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначає про необхідність саме надання оцінки правовідносинам, а не формальному викладенню позовної вимоги. Таким чином, на переконання Суду, лише за наслідком відповіді на правові питання, наведені вище та вирішення способу правозастосування статті 16 ЦК України, статей 20, 187 ГК України, можна зробити вірний висновок щодо ефективності та правильності обрання позивачем способу судового захисту з урахуванням обставин, встановлених судами, що може мати вирішальне значення для вирішення даного спору.

5.26.Окремо Суд вважає за необхідне звернути увагу й на те, що подібна категорія справ є досить поширеною, з урахуванням ліквідації значної кількості неплатоспроможних банків та реалізації їх активів на аукціонах. У вказаних справах позивачі часто обирають різні способи судового захисту при ухиленні від укладення договорів відступлення прав вимоги/купівлі-продажу майнових прав, при тому, що у вказаній категорії справ Верховним Судом не висловлювалась позиція щодо правильного способу захисту.

5.27.В контексті зазначеного Суд звертає увагу на такі справи: №910/1935/20, у якій позивачем було обрано взагалі два різні способи захисту: (1) визнання договору укладеним - за обставини фактичного підписання договору та ухилення від його виконання та (2) зобов'язання укласти договір - за обставини ухилення від підписання договорів; №910/16657/19 з позовною вимогою про визнання договору укладеним; №910/10239/18 з позовною вимогою про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на укладання договору купівлі-продажу за результатами аукціону, переможцем якого є позивач у зв'язку з протиправним ухиленням від його укладання; №640/2554/19 за позовом в тому числі про визнання договору укладеним; №910/2171/20 за позовом фінансової компанії до Фонду про визнання протиправним, скасування рішення про скасування результатів електронного аукціону та зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження строку для укладення договору; №910/17157/19 за позовом до Фонду про визнання протиправним, скасування рішення про скасування результатів електронного аукціону та зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження строку для укладення договору; № 910/3671/20 за позовом в тому числі про зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження строку для укладення договору; №910/6898/18 за позовом до Фонду та банку про визнання протиправним, скасування рішення про скасування результатів електронного аукціону та зобов'язання укласти договір; № 904/7747/17 за позовом до Фонду та банку про визнання недійсним рішення про скасування відкритих торгів та продовження строку для укладення договору.

5.28.Враховуючи зазначене Суд вважає, що описана правова проблема має виключний характер та піддається оцінці як з боку кількісного, так і якісного критерію, а відтак підлягає вирішенню саме Великою Палатою Верховного Суду з метою розвитку права, формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розумної передбачуваності судового рішення як складової частини принципу правової визначеності в подібній категорії справ.

Щодо відсутності правового висновку щодо застосування пункту 7 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"

5.29.У відповідності до пункту 7 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" одним з наслідків початку процедури ліквідації банку є втрата чинності публічними обтяженнями чи обмеженнями на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

5.30.Так, однією з підстав для відкриття касаційного провадження є саме відсутність висновку Верховного Суду щодо правозастосування пункту 7 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в контексті необхідності отримання згоди заставного кредитора неплатоспроможного банка на відчуження активів, що перебувають в заставі, під час здійснення ліквідації.

5.31.З урахуванням встановлених обставин справи, Суд вбачає виключну правову проблему в питанні правильного застосування вказаної норми з урахуванням наявності суперечностей інших норм матеріального права, що є рівнозначними за своєю юридичною силою, з огляду на таке.

5.32.Закон України "Про заставу" містить загальні норми, якими врегульовано відносини, пов'язані із застосуванням застави як способу забезпечення зобов'язань, в тому числі звернення стягнення на заставлене майно у випадку неналежного виконання основного зобов'язання. По суті, пункту 7 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовано акцесорне зобов'язання в його динаміці. Сферою дії пункту 7 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є приватно-правові відносини між кредитором і боржником в окремому зобов'язанні.

Право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави виникає у випадку невиконання боржником основного зобов'язання у визначений договором строк (частина 1 статті 20 Закону України "Про заставу"). Метою Закону України "Про заставу" є забезпечення права (а не обов'язку) кредитора у цивільному або господарському зобов'язання одержати задоволення вимог з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Це право реалізується в порядку, визначеному частина 1 статті 20 Закону України "Про заставу"). Метою Закону України "Про заставу".

5.33.Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є актом публічного права, яким врегульовано публічні відносини, що виникають у зв'язку із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Ці відносини регулюються Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України. Із змісту законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що в основу законодавства про неплатоспроможність та ліквідацію банків покладено принцип державного (адміністративного) управління процесами банкрутства банків.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

5.34.Фонд створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями.

5.35.Для виконання завдань Фонд наділений відповідним статусом. Він є установою, яка виконує спеціальні функції у зазначеній сфері і наділена відповідними повноваженнями (розділ ІІ наведеного Закону).

5.36.Відповідно, відсутня судова практика щодо того, чи може Фонд як установа із спеціальним публічно-правовим статусом не може для цілей здійснення своїх повноважень по виведенню неплатоспроможного банку з ринку і його ліквідації розглядатися як заставодавець в розумінні Закону України "Про заставу".

5.37.У справах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах. Відчуження Фондом майна, що є предметом застави, є одним з елементів системи заходів щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку. 5.38.Особливості реалізації активів банку, в тому числі і майна, що є предметом застави, визначається нормами Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та метою Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5.39.Обґрунтування спеціального характеру Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" міститься в пунктах 77-84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 за позовом ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд, про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.

5.40.Одним із завдань Фонду є виведення неплатоспроможного банку з ринку, тобто здійснення Фондом як державною установою, що виконує спеціальні функції, заходів стосовно неплатоспроможного банку щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5.41.Частиною 6 статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить імперативний припис, який стосується будь-якого із способів виведення банку з ринку. В редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин нормою частини шостої було визначено, що "Фонд вживає будь-яких заходів на виконання плану врегулювання без повідомлення та отримання згоди учасників, боржників, кредиторів (вкладників) банку". Це правило містилося вже в першій редакції Закону від 23.02.2012.

5.42.Так само відповідно до чинної редакції частини 6 статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" незалежно від положень інших законів, нормативно-правових актів, статутів, договорів чи проспектів емісії акцій Фонд здійснює свої повноваження та вживає необхідних заходів для виконання плану врегулювання, у тому числі за участю держави без повідомлення та отримання згоди учасників, боржників, кредиторів, контрагентів неплатоспроможного або приймаючого/перехідного банку за будь-якими договорам.

5.43.Ця норма поширюється на відносини, що складаються як на етапі тимчасової адміністрації, так і на етапі процедури ліквідації банку, зважаючи на їх послідовність і взаємопов'язаність.

5.44.Продаж активів (майна) банків, що ліквідуються, здійснюється згідно зі статтею 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частина третя цієї статті наділяє Фонд повноваженням затверджувати способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси.

5.45.Ця норма є компетенційною і такою, що вичерпно визначає повноваження Фонду.

Реалізація Фондом своєї компетенції не ставиться в залежність від наявності згоди інших осіб-кредиторів неплатоспроможного банку. Здається послідовним, що виходячи з принципу частини 2 статті 19 Конституції України. Якщо б для виконання дій Фонду вимагалась згода цих суб'єктів, законодавець прямо мав би вказати на це.

5.46.Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду (частина 7 статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

5.47.Норма частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить правові механізми захисту прав заставних кредиторів:

- майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя;

- заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна;

- у разі якщо обсяг коштів від продажу Фондом заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5.48.При цьому для заставного кредитора встановлено відповідні обмеження, зумовлені метою частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" які не знаходять дзеркальних норм в законодавстві про заставу:

- у разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя:

- після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна;

- у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.

- якщо заставодержатель звертає стягнення на заставлене майно, то ціна визначається суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом;

Таким чином, як вбачається із змісту частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заставний кредитор може звернути стягнення на заставлене майно кредитора навіть у період ліквідації цього банку.

5.49.Попри все зазначене виникає питання місця в даних правовідносинах і банку, що ліквідується, та чинності для нього обтяжень у вигляді застави кредиторів на майнові права в силу статей 17,50 Закону України "Про заставу", статті 586 ЦК України.

5.50.Окремо під час встановлення правильного правозастосування вказаних норм цивільного законодавства має бути вірно та однозначно визначений і статус НБУ в спірних правовідносинах з урахуванням положень норми частини 7 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою встановлено обмеження НБУ на втручання в діяльність Фонду.

5.51.За наведених обставин Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи №910/6939/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, на підставі частини 5 статті 302 ГПК України з огляду на необхідність вирішення виключної правої проблеми та формування єдиної практики щодо:

- порядку застосування норм, закріплених в частини 2 статті 16 ЦК України, статті 20, статті 187 ГК України в подібних правовідносинах;

- можливості та порядку застосування норм, закріплених в статтях 17, 50 Закону України "Про заставу" ЦК України в узгодженості з пунктом 7 частини другої статті 46, частини шостої статті 39, частини сьомої статті 3, статті 51, статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5.52.Відповідно до частини 4 статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частини 4 статті 303 ГПК України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частини 4 статті 303 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 302 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №910/6939/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебтекс Україна" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", про визнання договору укладеним, визнання протиправними та скасування рішень.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. В. Бакуліна

Судді О. А. Кролевець

О. О. Мамалуй