Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.08.2021 року у справі №910/12916/20

УХВАЛА

10 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/12916/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л. В. - головуючий, судді - Губенко Н. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія",

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Сулім В. В., судді - Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г. )

від 16.06.2021,

у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія"

до Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України"

про стягнення 205 962,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року АТ "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" про стягнення 205 962,96 грн. В обґрунтування позовних вимог АТ "Українська залізниця" вказує, що за наслідками проведеного представником Департаменту екологічного нагляду ПрАТ "Акціонерне товариство "Київводоканал" аналізу стічних вод в оглядовому колодязі каналізаційної мережі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 38/40, на предмет наявності концентрації забруднюючих речовин, ПрАТ "Акціонерне товариство "Київводоканал" виставлено позивачу рахунок на суму 205 962,96 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, який був оплачений позивачем. Оскільки відповідач, зокрема, здійснює діяльність у сфері харчування та між сторонами укладено договір №8/2 про відшкодування комунальних послуг від
01.01.2017, на думку позивача, АТ "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" повинне відшкодувати позивачу вказану суму коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на користь АТ "Українська залізниця" заборгованість у розмірі 164 770,37 грн та судовий збір у розмірі 2 471,56 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/12916/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

19.07.2021 АТ "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі №910/12916/20, в якій просило вказану постанову скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від
13.10.2020 залишити в силі.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 205 962,96 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №910/12916/20 є малозначною.

При цьому, подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного та відсутністю обґрунтувань заявника щодо наявності підстав, що підпадають під дію підпунктів а), б),в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі №910/12916/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/12916/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі №910/12916/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Кондратова