Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.11.2020 року у справі №913/322/19

УХВАЛА

02 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 913/322/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився,

відповідача 1 - не з'явився,

відповідача 2 - не з'явився,

прокуратури - Косенка Д. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Луганської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тихий П. В., Ільїн О. В., Хачатрян В. С.

від 10.09.2020 та

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тихий П. В., Ільїн О. В., Хачатрян В. С.

від 15.09.2020

за позовом Першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України

до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані"

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Перший заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" про:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" переможцем процедури закупівлі, оформленого протоколом засідання тендерного комітету №5 від 25.02.2019;

- визнання недійсним договору №3/2019 від 11.03.2019, укладеного між Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані".

Позовні вимоги обґрунтовані, тим що: відповідачами допущено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час проведення процедури публічної закупівлі; замовником торгів неправомірно не відхилено тендерну пропозицію учасника, яка не відповідала кваліфікаційним вимогам; умови правочину, укладеного за результатами проведення процедури публічної закупівлі, не відповідають вимогам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже свідчать про його нікчемність. Зазначені обставини, за твердженням органу прокуратури, створюють умови для неякісного виконання зобов'язань підрядником, порушення строків за договором, унеможливлює раціональне використання бюджетних коштів та здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави, адже може призвести до необхідності проведення додаткових ремонтних робіт та додаткового витрачання бюджетних коштів.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Луганської області від 28.10.2019 у справі №913/322/19 позов задоволено. Визнано недійсним рішення тендерного комітету Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" переможцем торгів, та прийняття рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю послуг, оформленого протоколом №5 від
25.02.2019. Визнано недійсним договір №3/2019 "Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов'язаного обладнання та супутні послуги, (експлуатаційне утримання та поточний дрібний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Луганській області)" від
11.03.2019, укладений між Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані".

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- в пункті 4.3 розділу Загальні положення тендерної документації, місце надання послуг/виконання робіт було зазначено замовником: Автомобільні дороги загального користування місцевого значення у Луганській області. І лише за результатами проведеної процедури закупівлі, укладаючи оспорюваний договір сторони в пункті
13.1 договору конкретизували, зазначивши місце надання послуг - дороги загального користування місцевого значення у Луганській області, розташовані на території, де відповідно до законодавства органи влади України здійснюють свої повноваження. Вказане порушення пункту 5 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема підтверджується також висновками Північно-Східного офісу Держаудитслужби, за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі, який було розпочато 11.03.2019;

- посилання прокурора на незазначення в тендерній документації також обсягу послуг, що будуть надаватися/роботи виконуватися, не відповідають обставинам справи, а тому судом до уваги не беруться;

- учасник у складі поданої тендерної пропозиції на виконання пункту 7 додатку 2 тендерної документації, з урахуванням положень Інструкції з підготовки тендерної пропозиції, мав подати довідку (лист-пояснення) із зазначенням підстав неподання копій відповідних ліцензій, що відповідачем зроблено не було;

- не все обладнання та устаткування, обов'язкова наявність якого була визначена замовником в технічному завданні, була наявна в пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані";

- вся техніка та обладнання, визначена технічним завданням, повинна бути наявною на час участі учасника у процедурі конкурсу та може бути залучена останнім на різних підставах (власність, оренда, на умовах укладених договорів про надання послуг, тощо), а отже відображена в його довідці для здійснення замовником належної оцінки на предмет відповідності кваліфікаційним умовам, що не було наразі зроблено Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" повною мірою;

- суд погоджується із доводами прокурора про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" на час проведення торгів всієї необхідної техніки та обладнання, визначеного технічним завданням, а отже неможливість оцінки такої пропозиції як такої, що відповідає вказаному кваліфікаційному критерію;

- неподання учасником відповідної інформації та підтвердження ним наявності в нього всієї необхідної за технічним завданням техніки/обладнання; наявності в нього в необхідній кількості та з запитуваним досвідом і фахом працівників, саме на час проведення торгів - унеможливлює здійснення оцінки зазначеної тендерної пропозиції як такої, що відповідає кваліфікаційним вимогам;

- оскільки оскаржуване рішення тендерного комітету Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації було прийнято з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", суд погоджується з доводами органу прокуратури про наявність підстав для визнання його недійсним;

- з огляду на те, що договір №3/2019 на закупівлю послуг за бюджетні кошти від
11.03.2019, укладений сторонами на підставі відкритих торгів, проведених із порушеннями процедури закупівлі, та приписів Закону України "Про публічні закупівлі", то даний договір підлягає визнанню недійсним.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 28.10.2019 у справі №913/322/19. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- публічна закупівля послуг з обслуговування доріг, а також предмет договору № 3/2019 від 11.03.2019 включали саме дороги, які знаходяться на території Луганської області, що підконтрольні органам державної влади України, тобто 2439 км. Отже, тендерною документацією в повному обсязі були визначені місця де повинні бути виконані роботи чи надані послуги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" не надало разом з довідкою про субпідрядника ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності на виконання вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 30.03.2016 "Деякі питання ліцензування будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками", оскільки послуги/роботи, які є предметом закупівлі не відносяться до об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками і не потребують ліцензування. До того ж, що згідно з частиною 4 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником;

- щодо посилання місцевого суду на пункт Б приміток до додатку 2 тендерної документації "документи, які не передбачені законодавством для суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, не подаються останніми в складі своєї пропозиції тендерних торгів. У разі відсутності вищезазначених документів учасник повинен надати замість них лист-пояснення з зазначенням підстави ненадання документа з посиланням на законодавчі акти", Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації вважає, що учасник не повинен був надавати відповідний лист-пояснення згідно із вказаною приміткою у зв'язку з тим, що вид діяльності, який є предметом закупівлі, не потребує отримання ліцензії, а згідно із приміткою лист-пояснення подається у разі, якщо надання відповідних документів не передбачено законодавством для учасника як суб'єкта підприємницької діяльності, наприклад ФОП не повинен подавати копію статуту. Більше того, в матеріалах тендерної пропозиції міститься ліцензія від 15.03.2019 № 11-л на господарську діяльність з будівництва об'єктів IV та V, категорій складності, видана Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані";

- судом першої інстанції безпідставно відхилене посилання відповідачів про можливість незазначення відповідної техніки та неподання підтверджуючих документів на неї з огляду на те, що така техніка може належати субпідрядникам, яких будуть залучати у обсязі меншому ніж 20 % договору;

- посилання місцевого господарського суду на те, що у разі залучення учасником до виконання робіт лише субпідрядників у обсязі меншому ніж 20 відсотків від вартості договору та використання лише їх техніки звільняло б учасників від необхідності взагалі подавати інформацію про наявність такої техніки та підтверджувати підстави її набуття (подання відповідних договорів) не відповідає обставинам справи, оскільки учасником надані всі необхідні документи відповідно до тендерної документації, які підтверджують наявність власної, орендованої техніки, заміни техніки тощо, наявністю досвіду виконання аналогічного договору, подальшим належним виконанням послуг за договором виконавцем. Місцевим судом не з'ясовано та не зазначено в рішенні жодних фактичних даних щодо наявності спеціальної техніки субпідрядників, що є суттєвою обставиною для справи і призвело до неправильних висновків. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що тендерний комітет замовника діяв відповідно до законодавства;

- суд апеляційної інстанції також вважає помилковим висновок місцевого суду щодо невідповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині відсутності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід і вважає його таким, що відповідає обставинам справи з огляду на таке. За інформацією, наданою у довідці №61 від
05.02.2019, на підприємстві достатній інженерно-технічний склад робітників, відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для забезпечення організації виконання робіт. Крім того, в наявності є робітники, які мають право керування дорожньою технікою, робітники диспетчерської служби. У зв'язку з тим, що виконання дорожніх робіт має сезонний характер на зимовий період чисельність дорожніх робітників зменшується, весною відповідно до обсягів робіт, які потрібно виконувати (згідно з укладеними договорами) залучається необхідна кількість робітників, про що було надано довідку-зобов'язання №62 від
05.02.2019. Частина робіт планувалась до виконання силами субпідрядників, з використанням власної наявної спеціальної техніки та обладнання та власних найманих працівників. Також, частина техніки з обслуговуючим та допоміжним персоналом залучається на підставі договорів виконання робіт (надання послуг).

Штат підприємства було укомплектовано необхідною кількістю робітників та залучено 8 субпідрядних підприємств (2 - вказаних у тендерній пропозиції, 6 - залучено до виконання робіт за сумою менш ніж 20% вартості робіт обумовленою переможним раундом відкритих торгів). Стосовно залучення працівників субпідрядних підприємств, в тендерній документації замовника вимога щодо надання інформації про субпідрядника сформульована таким чином: "Учасник зазначає в тендерній пропозиції повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати як субпідрядника до виконання робіт у обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю або повідомляє про незалучення субпідрядних організацій", тобто вимоги про надання інформації, щодо наявних працівників у цих підприємств не висувалося, а про підприємства, які залучаються для виконання робіт вартістю менш ніж 20% від вартості укладеного договору, взагалі інформація не потребується. Крім того, відповідно до форми довідки про субпідрядників в додатку 2 тендерної документації зазначення інформації про працівників субпідрядника не передбачено, тому вимагати таку інформацію від учасника тендерний комітет згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" не мав права. Суд першої інстанції, зазначаючи про невідповідність учасника, не з'ясував дані про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, як в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані", так і у субпідрядників, що є суттєвою обставиною для справи і призвело до неправильних висновків. Крім того, визначення відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", в частині наявності працівників, які мають необхідні знання та досвід відноситься до дискреційних повноважень тендерного комітету замовника, підміняти який суд не уповноважений;

- про наявність необхідної техніки та обладнання, а також кваліфікованих працівників, свідчить належне виконання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" умов договору №3-2019 від 11.03.2019, укладеного між Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані";

- спроможність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" робіт (послуг) за договором № 3/2019 від 11.03.2019 підтверджується актами виконаних робіт, що не заперечується сторонами договору;

- аналіз спірного договору №3-2019 від 11.03.2019, укладеного між Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані", свідчить, що його умови відповідають вимогам тендерної документації, та не суперечать вимогам чинного законодавства. Судова колегія приймає до уваги той факт, що сторонами спірний договір прийнято до виконання, про що свідчить здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" послуг з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов'язаного обладнання та супутніх послуг, (експлуатаційне утримання та поточний дрібний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Луганській області), що підтверджується актами приймання виконаних робіт та відповідними платіжними дорученнями (наданими суду реєстром виконаних робіт у 2019 році за договором №3/2019 від 11.03.2019 з копією довідки КБЗ та банківською випискою щодо руху грошових коштів). Умови даного договору виконуються сторонами належним чином. Визнання ж даного договору недійсним призведе до припинення виконання робіт, а отже завданню збитків як державі так і Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані".

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 стягнуто з Прокуратури Луганської області на користь Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації ~money0~ судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Прокуратури Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" 5763,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги.

Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у даній справі, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження постанов суду апеляційної інстанції Заступник керівника Луганської обласної прокуратури зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: застосування судом апеляційної інстанції частини 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі (у редакції, чинній на момент розгляду тендерних пропозицій) без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.04.2020 у справі № 640/5949/19.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Буд Компані" подало відзив на касаційну скаргу Заступника керівника Луганської обласної прокуратури, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Департамент розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості, транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації подав відзив на касаційну скаргу Заступника керівника Луганської обласної прокуратури, в якому просив залишити її без задоволення, та закрити провадження у справі.

4. Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від
25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40), постанова Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15).

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 16.04.2020 у справі № 640/5949/19 щодо застосування частини 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі (у редакції, чинній на момент розгляду тендерних пропозицій), з огляду на таке.

Так, у справі № 640/5949/19, що переглядалась Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, предметом спору були вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Позов обґрунтовано тим, що: при проведенні відкритих тендерних торгів оцінка тендерних пропозицій учасників цих торгів здійснена відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та до вимог тендерної документації замовника; за результатами оцінки тендерних пропозицій учасників замовником правомірно визнано найбільш економічно вигідною пропозицію Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрюгком". Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій виходив з того, що судами допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного та об'єктивного вирішення справи, і в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

Натомість, у справі № 913/322/19, що переглядається зовсім інші предмет та підстави позову. До того ж, постанова Верховного Суду прийнята за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що свідчить про неподібність правовідносин.

Отже, аналіз висновків, зроблених в постанові Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 913/322/19, в якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам щодо застосування частини 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі (у редакції, чинній на момент розгляду тендерних пропозицій), викладеним в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 640/5949/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Заступник керівника Луганської обласної прокуратури не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі.

Щодо решти доводів, викладених Заступником керівника Луганської обласної прокуратури у касаційній скарзі, Верховний Суд звертає увагу, що умовою для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Проте у цій справі заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підтвердилися.

При цьому колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United
Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п.24, Series A № 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Луганської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 913/322/19.

6. Судові витрати

У зв'язку з тим, що касаційне провадження зі справи закривається, судові витрати в даній справі з урахуванням вимог статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України розподілу не підлягають. Адже за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 913/322/19 за касаційною скаргою Заступника керівника Луганської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець