Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2019 року у справі №0740/742/18

УХВАЛА

26 липня 2019 року

Київ

справа №0740/742/18

адміністративне провадження №К/9901/20555/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання рішення протиправним,

встановив:

22 липня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просив скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у визнанні ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язати даний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року позов задоволено, скасовано рішення Державної міграційної служби України про відмову у визнанні ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язано Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу Державної міграційної служби України задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що безперешкодний виїзд заявника з території Російської Федерації свідчить про відсутність загрози переслідування його Федеральною службою безпеки; інформація по країні походження позивача в сукупності з іншими обставинами справи та поведінкою позивача, які підлягають дослідженню та оцінюванню, не дає підстав вважати, що він прибув в Україну саме із метою уникнення стати жертвою переслідувань у країні своєї громадянської належності; наявність повісток про виклик на допит в якості свідка до суду та поліції у РФ також не свідчить про переслідування позивача з боку ФСБ, адже такі документи свідчать про бажання відповідних органів отримати від позивача в установленому порядку інформації по справі, в якій останній виступає свідком; поведінка позивача, який після виїзду з Російської Федерації у 2007 році, як він вказав у зв'язку з небезпекою, перебував у безпечних країнах: Польщі, Франції, Німеччині і мав можливість на законних підставах отримати статус біженця з дотриманням встановлених у цих державах процедур, однак не дотримався встановленого порядку, свідчить про зловживання і відсутність у зазначеної особи реального наміру отримати притулок і захист.

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Свою касаційну скаргу відповідач мотивує тим, що судом апеляційної інстанції неправильно і неповно з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, враховуючи наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини 5 цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 11 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Предметом розгляду даної справи є визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, ця справа в розумінні КАС України є справою незначної складності.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, прийняте у справі незначної складності, скаржник не посилається на передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини справи, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про їх наявність, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі №0740/742/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання рішення протиправним.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді В. М. Білак О. В. Калашнікова