Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.04.2020 року у справі №400/2523/19

УХВАЛА

27 квітня 2020 року

Київ

справа №400/2523/19

адміністративне провадження №К/9901/10327/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Желтобрюх І. Л.,

суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №400/2523/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №00061801306 від 01.08.2019 про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 27 501,75 грн. та штрафних санкцій в сумі 6 875,44 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №00061811306 від 01.08.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 13 750,88 грн.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач із рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

Сума оскаржуваних у цій справі рішень суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення з позивача грошових коштів, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже зазначена справа відноситься до категорії справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Передбачені наведеною вище нормою виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, судом не встановлені.

У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки, на переконання скаржника, скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на відсутність узгодженої практики Верховного Суду.

Однак наведені скаржником аргументи не свідчать про наявність підстав до застосування означених норм до цієї касаційної скарги; скаржник не наводить конкретних судових рішень, з яких би вбачалася неузгодженість практики касаційного суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №400/2523/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська