Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.04.2021 року у справі №160/9682/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 160/9682/18

провадження № К/9901/14223/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі № 160/9682/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії та розпорядження Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, викладене у протоколі від 23 жовтня 2018 року щодо визначення йому розміру щомісячного довічного грошового утримання - 86% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 3 дні;

- зобов'язати відповідача, починаючи з 05.09.2018 призначити та виплатити йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 30 років.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправними дії та розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у протоколі від 23.10.2018 щодо визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання - 86% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 3 дні;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву щодо призначення та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 30 років, починаючи з 05.09.2018, з урахуванням висновків суду;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Дане судове рішення набрало законної сили та сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Ухвалою суду від 09.04.2020 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року по справі №160/9682/18.

До суду 25.05.2020 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019.

Ухвалою суду від 29.05.2020 встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
25.02.2019 року у справі №160/9682/18 протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали, оскільки проаналізувавши поданий звіт, суд дійшов висновку, що останній не свідчить про виконання судового рішення від 25.02.2019, а тому не може бути прийнятий судом.

Ухвалою суду від 05.08.2020 встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
25.02.2019 у справі №160/9682/18 до 01.10.2020.

До суду 01.10.2020 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі №160/9682/18.

Також, 07.10.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання в якому він просив накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 щодо призначення та виплати йому щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді починаючи з 05.09.2018.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020, яка була залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021, прийнято звіт поданий 01.10.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі № 160/9682/18.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку статті 382 КАС України - відмовлено.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу № 160/9682/18 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписами пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тлумачення положень частини 2 статті 328 КАС України у їхньому взаємозв'язку з приписами частини 1 статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо:

1) забезпечення позову;

2) заміни заходу забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) залишення позову (заяви) без розгляду;

6) закриття провадження у справі;

7) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

8) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Зазначений перелік є вичерпним та не може тлумачитися розширено.

Отже, юридичні приписи частини 2 статті 328 КАС України не передбачають можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції (після її перегляду судом апеляційної інстанції), яка постановлена за результатами розгляду заяви про накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах (відповідно до статті 382 КАС України).

Також Верховний Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації заявнику були забезпечені належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження означеного судового рішення положеннями КАС України не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити.

Керуючись положеннями частини 2 статті 328, приписами пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі № 160/9682/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб