Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.06.2019 року у справі №810/1658/18

УХВАЛА

24 червня 2019 року

м. Київ

справа №810/1658/18

адміністративне провадження №К/9901/16681/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Бившевої Л. І., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску,

УСТАНОВИЛ:

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2018 адміністративний позов задовольнив.

29.01.2019 відповідач повторно подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення. До цього перше звернення з апеляційною скаргою мало місце 17.10.2018, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 була залишена без руху, у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги; ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків було задоволено та продовжено строк до 07.12.2018; у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 апеляційну скаргу було повернуто ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.02.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 повторна апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження), а підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 (оприлюднена
23.05.2019) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від
02.07.2018 у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим.

11.06.2019 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а матеріали справи направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що об'єктивно був позбавлений можливості сплатити судовий збір в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі. Судом апеляційної інстанції взято до уваги, що згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 строк на усунення недоліку апеляційної скарги (несплата судового збору) був продовжений, але відповідач, маючи платіжне доручення від 22.12.2018 № 2260, не надав його суду, хоча первинна апеляційна скарга була повернута лише 05.02.2019. В касаційній скарзі не наведені підстави на спростування обставин щодо надання відповідачем зазначеного платіжного доручення тільки 29.01.2019 при зверненні з апеляційною скаргою повторно.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, в свою чергу, відповідно пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

Л. І. Бившева

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду