Історія справи
Ухвала КАС ВП від 25.01.2021 року у справі №340/2032/20

УХВАЛА25 січня 2021 рокум. Київсправа № 340/2032/20адміністративне провадження № К/9901/2048/21Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Білак М. В.,суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №340/2032/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3059 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити дії
встановив:Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:визнати протиправною бездіяльність військової частини 3059 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення по день фактичного розрахунку;зобов'язати військову частину 3059 Національної гвардії України виплатити позивачу заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення по день фактичного розрахунку.В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив військову службу у складі Національної гвардії України та є учасником бойових дій. 15 січня 2020 року звільнився з військової служби та був виключений із списків особового складу. Після часткового розрахунку виник спір про розміри належних позивачу сум, оскільки не було виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки учасника бойових дій, внаслідок чого позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, рішенням якого позов задоволено в повному обсязі.
16 червня 2020 року відповідач провів повний розрахунок, що підтверджується випискою з банку, у зв'язку з чим, на думку позивача, є підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею
117 КЗпП України.Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з військової частини 3059 Національної гвардії України на користь позивача середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 5000,00 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.Положеннями пункту
8 частини
2 статті
129 Конституції України та статті
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, встановлених законом.8 лютого 2020 набрав чинності
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".Згідно з частиною
1 статті
328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною
1 статті
328 КАС України.Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною
1 статті
328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною
1 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Відповідно до пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні
Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.Згідно з пунктом
17 частини
1 статті
4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги спір виник щодо проведення повного розрахунку при звільненні позивача з публічної служби.З рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року вбачається, що зазначену справу судом першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.Крім того, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції врахував правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2020 року у справі №260/348/19, щодо застосування аналогічних правовідносин.Щодо посилань скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №810/451/17, Верховний Суд зазначає, що правовідносини у зазначеній справі не є тотожними.На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.На підставі викладеного, керуючись статтями
12,
328,
333 КАС України, Верховний Судухвалив:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №340/2032/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова