Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.05.2018 року у справі №820/5028/17

УХВАЛА

19 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/5028/17

адміністративне провадження №К/9901/49153/18

Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі за позовом Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04 грудня 2017 року позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 березня 2018 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2 через те, що скаржник у запропонований строк не надав суду документа про сплату судового збору.

ОСОБА_2 не погодився із постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції і 21 квітня 2018 року подав касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі не зазначався реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, не додавався документ про сплату судового збору. Скаржник зазначав, що він має бути звільнений від сплати судового збору, через скрутне матеріальне становище. Проте доказів на підтвердження цього не надав.

Тому суддя-доповідач ухвалою від 07 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишив без руху і надав строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, яку 10 травня 2018 року направив на адресу за місцем реєстрації скаржника.

12 червня 2018 року на адресу Верховного Суду повернувся конверт з відповідною ухвалою з поміткою за спливом строку, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Проте до скарги додавалась інформація про фактичне місце проживання ОСОБА_2, на адресу якого ухвала не направлялася.

У зв'язку з цим суддя-доповідач ухвалою від 11 липня 2018 року продовжив строк на усунення недоліків встановлених в ухвалі від 07 травня 2018 року про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків касаційної скарги, яку 12 липня направив на адресу фактичного місця проживання.

03 серпня 2018 року на адресу Верховного Суду повернувся конверт з відповідною ухвалою з поміткою для уточнення адресата, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Згідно із частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту абзацу четвертого частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

При цьому беруться до уваги положення частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Отже, ухвала Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07 травня 2018 року вважається такою, що вручена скаржнику.

Оскільки недоліки касаційної скарги не усунуті, вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для її повернення.

Відповідно до частини 2 статті 332 та частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі за позовом Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Гриців