Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.04.2019 року у справі №804/2934/18

УХВАЛА

19 квітня 2019 року

Київ

справа №804/2934/18

адміністративне провадження №К/9901/10214/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 804/2934/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

12.04.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №153105-1319-0464 від
09.02.2018, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 108 784,51 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
31.01.2019, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нерухоме майно (будівлі та споруди), що знаходиться за адресою:

Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Корольова, буд. 31- А.

За даними технічного паспорту на будівлі та споруди № 31-А по вулиці Академіка Корольова загальна площа земельної ділянки складає 3 504 кв. м., з яких: 371 кв. м. під будинком, господарськими будівлями та спорудами, 3 133 кв. м. під дорожнім (твердим) покриттям.

09.02.2018 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №153105-1319-0464, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 108 784,31 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не встановив кому саме належить придбане нерухоме майно, яким чином оформлено право користування зазначеної земельної ділянки та яка дійсна її площа.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не погодившись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №804/2934/18 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2018 №153105-1319-0464 на суму 108784,51 грн.

Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 804/2934/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 804/2934/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова