Історія справи
Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №815/1407/17

ВЕРХОВНИЙ СУДУХВАЛА12.02.2018 Київ К/9901/15242/18 815/1407/17Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,перевіривши матеріали заяви ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,встановив:Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 вересня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_7 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України.
Як вбачається з конверта, заява направлена до Верховного Суду України 11 листопада 2017 року.За змістом пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень
Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law9~) Верховний Суд України діє у межах своїх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному ~law10~, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному ~law11~.У відповідності з положеннями пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ~law12~ Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності й Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема,
Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV викладено у новій редакції.Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень
КАС (у редакції
КАС , викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень
КАС (у редакції
КАС , викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1,3-6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Супровідним листом від 11 січня 2018 року Верховний Суд України надіслав за належністю заяву ОСОБА_7 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року у справі № 815/1407/17 (К/800/30584/17) з матеріалами у справі до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від02.02.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Стрелець Т.Г. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.За правилами пункту
1 та
2 частини
1 статті
237 КАС України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.У заяві ОСОБА_7 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2016 року, 27 листопада 2012 року, 24 вересня 2013 року, 14 травня 2008 року (справи №К/800/22182/16, К/9991/30635/11, К/9991/6511/12, К-35615/06 відповідно), які, на думку ОСОБА_7, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних відносинах.
Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження, погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що докази переслідування позивача за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань відсутні як у матеріалах справи, так і не були надані до ГУ ДМС України в Одеській області при розгляді заяви позивача про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Також, позивачем жодних доказів на підтвердження звернення до правоохоронних органів країни його походження щодо свого переслідування, утисків або погроз, не надано, а також не надано доказів того, що він сповідував мусульманство, а наразі сповідує християнську релігію.Водночас у справі, в якій було ухвалене судове рішення К/800/22182/16 від 15 серпня 2016 року, надане для порівняння, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що доводи позивача про реальний обґрунтований ризик зазнати в країні походження жорстокого та принижуючого поводження, знайшли своє підтвердження у зібраних та досліджених судами доказах.Отже, аналіз рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішення, яке надано для порівняння, свідчить про те, що вони постановлені за різних фактичних обставин, встановлених судами у цих справах.Крім цього, аналіз судових рішень від 27 листопада 2012 року, 24 вересня 2013 року, 14 травня 2008 року (справи К/9991/30635/11, К/9991/6511/12, К-35615/06 відповідно) не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки зазначеними ухвалами судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Оскільки у вказаних ухвалах не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті, посилання на такі ухвали не свідчить про різне застосування норм матеріального права.Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.Враховуючи викладене та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) та статтями
235,
236,
237,
238,
239,
240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII),ухвалив:Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії до провадження Верховного Суду для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. СтрелецьСудді О. В. БілоусІ. Л. Желтобрюх