Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2020 року у справі №640/3567/19

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 640/3567/19

адміністративне провадження № К/9901/31315/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №640/3567/19 за адміністративним позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" - арбітражний керуючий Біленко Роман Іванович звернувся з до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Олександрівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, що полягає у неповерненні позивачу надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 214236,00грн та зобов'язання Державну фіскальну службу України та Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області повернути позивачу надмірно сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 214236,00грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" 18 листопада 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) оскільки до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору та встановлено заявнику десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 15 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102931445690.

21 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків шляхом долучення до матеріалів касаційної скарги документа про сплату судового збору.

Таким чином, недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто позивачем в повній мірі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №640/3567/19 є вимоги про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Олександрівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, що полягає у неповерненні позивачу надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 214236,00грн та зобов'язання Державну фіскальну службу України та Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області повернути позивачу надмірно сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 214236,00грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність податкового боргу у розумінні пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України є необхідною умовою для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №640/3567/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року у справі щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №640/3567/19 за адміністративним позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева І. Я. Олендер