Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2021 року у справі №240/6417/20

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 240/6417/20

адміністративне провадження № К/9901/1278/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №240/6417/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Племзавод Коростишівський", про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Племзавод Коростишівський", в якому просив визнати протиправною відмову ГУ ДПС у Житомирській області у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 2 квітня 2020 року, в якому відповідно до статті 34 Конституції України, статей 1, 13, 19, 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" просив надати інформацію про площу орендованої землі з земель на території ~organization8~, яку показало в податковій декларації СТОВ "Племзавод Коростишівський".

09 вересня 2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, відмовлено в задоволенні позову.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 січня 2021 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Предметом розгляду цієї справи є бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит позивача про надання інформації та зобов'язання надати повну та достовірну інформацію в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що інформація про юридичну особу, яка відображена у податковій звітності, відповідачем не може бути розповсюджена без дозволу цієї юридичної особи, тому контролюючий орган правомірно відмовив у задоволенні запиту на інформацію.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

А саме, позивач вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки стосується захисту права доступу до публічної інформації.

Твердження заявника касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.

Отже, наведені позивачем в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1, як у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №240/6417/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Племзавод Коростишівський", про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

С. А. Уханенко