Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.08.2018 року у справі №808/1809/17

УХВАЛА

14 серпня 2018 року

Київ

справа №808/1809/17

адміністративне провадження №К/9901/57600/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про судові витрати та встановити спосіб виконання рішення і строк.

Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 26 квітня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовив.

Своє рішення обґрунтував тим, що позивачка всупереч частині 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не доказала розмір витрат, які вона сплатила абро мала сплатити у зв'язку із розглядом справи, тому підстави для задоволення її заяви в частині вирішення питання про судові витрати відсутні. Зазначив також, що у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року суд чітко сформулював спосіб виконання цього рішення, що теж не дає підстав для задоволення заяви в частині встановлення способу виконання рішення.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суду постановою від 10 липня 2018 року залишив без змін ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року.

ОСОБА_2 не погодилася з рішеннями цих судів і 21 липня 2018 року подала касаційну скаргу про їх скасування.

Верховний Суд перевірив наведене в касаційні скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідив додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в КАС, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Судове рішення щодо відмови у прийнятті додаткового рішення, не є в переліку тих судових рішень, які відповідно до процесуального закону підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко