Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.11.2019 року у справі №642/5685/19
Ухвала КАС ВП від 13.01.2020 року у справі №642/5685/19

УХВАЛА

15 січня 2020 року

м. Київ

справа № 642/5685/19

адміністративне провадження № Зі/9901/3/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка С. А. у справі № 642/5685/19 за позовом ОСОБА_1 до судді Ленінського районного суду м. Харкова Євтіфієва В. М. про державну зраду,

УСТАНОВИЛ:

19 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на судові рішення у справі № 642/5685/19.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2020 року визначено склад колегії суддів: Уханенко С. А., (суддя-доповідач), Радишевська О. Р., Шевцова Н. В.

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків, зокрема, ОСОБА_1 необхідно було надіслати касаційну скаргу викладену державною (українською) мовою та розбірливим текстом. У цій скарзі зазначити судові рішення, що ним оскаржуються та додати копії цієї касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

26 грудня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка С. А., який є суддею-доповідачем у складі колегії суддів, що розглядає справу № 642/5685/19.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року визнано необґрунтованою подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді Уханенка С. А. та передано справу на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2020 року для вирішення питання про відвід судді Уханенка С. А. від участі у розгляді справи № 642/5685/19 визначено головуючого суддю Яковенка М. М.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

На обґрунтування заяви про відвід судді Уханенка С. А. від участі у розгляді справи № 642/5685/19 ОСОБА_1 зазначає, що він не згоден з вимогою суду надати касаційну скаргу, викладену українською мовою, що на думку заявника, свідчить про державну зраду судді.

Положення частин 1 , 2 статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частин 1 , 2 статті 36 КАС України.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених частин 1 , 2 статті 36 КАС України, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В даному випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.

Разом з тим, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Наведені ОСОБА_1 у заяві доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Уханенка С. А., що розглядає справу № 642/5685/19 мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення ним дій, які б свідчили про його упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді не наведено. Натомість, мотиви заявника фактично свідчать про його незгоду з процесуальним рішенням судді під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, що за правилами частини 4 статті 36 37 КАС України не може бути підставою для відводу.

Таким чином, обставини, наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід судді Уханенка С. А., що розглядає справу № 642/5685/19, не знайшли свого підтвердження, підстави для висновку про наявність передумов для відводу вказаного судді, визначені статтею 36 37 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 36 40 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка С. А. у справі № 642/5685/19 за позовом ОСОБА_1 до судді Ленінського районного суду м. Харкова Євтіфієва В. М. про державну зраду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя М. М. Яковенко