Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №826/3528/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

12.03.2018 Київ К/9901/4587/18 826/3528/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши матеріали заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від
23.08.2017 у справі № 826/3528/16 за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 14.12.2017 (згідно відтиску поштового штемпелю на конверті) звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від
23.08.2017 року у справі № 826/3528/16 за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Верховний Суд України передав заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.08.2017 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 26.01.2018 заяву про перегляд залишив без руху, оскільки на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву, не додана належно засвідчена копія довіреності, а також не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про перегляд без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У встановлений судом строк заявник надіслав до суду належно засвідчену копію довіреності та клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Обґрунтовуючи клопотання, заявник посилається на положення частини 2 статті 121 КАС України, яким передбачено можливість продовження процесуального строку, та зазначає, що у зв'язку зі складністю виконання сплати судового збору наразі усунути недоліки заяви про перегляд судового рішення та сплатити судовий збір немає можливості.

На підтвердження фактів, викладених у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків, заявником надано копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києва від 06.02.2018 № 7-08/117-1435 про безспірне списання коштів.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що цей доказ є неналежним для задоволення клопотання відповідача, оскільки не стосується його матеріального стану на час розгляду цього клопотання та не має будь-якого відношення до справи №826/3528/16 за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання заяви про перегляд у цій справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/3528/16 та отримання відповідного фінансування.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету не є підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку задоволенню не підлягає.

На момент постановлення Верховним Судом цієї ухвали, на адресу суду від заявника документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі не надходив.

Враховуючи викладене, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві не виконало вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим заява про перегляд підлягає поверненню.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.08.2017 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк