Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.11.2020 року у справі №620/1468/20

УХВАЛА

10 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 620/1468/20

адміністративне провадження № К/9901/28465/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А 1815 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №620/1468/20 за позовом Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,

УСТАНОВИЛ:

Військова частина А 1815 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 2829,82 грн.

28 травня 2020 року ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, позов повернуто на підставі частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

На зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Військовою частиною А 1815 подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 30 жовтня 2020 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Приймаючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Предметом розгляду даної справи є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди в розмірі 2829,82 грн.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 грудня 2018 року в справі №818/1688/16, який застосували суди попередніх інстанцій, спори пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №636/93/14-ц.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суди попередніх інстанцій установили, що про наявність підстав для звернення до суду позивачу було відомо 04 січня 2019 року, що підтверджується наказом командира військової частини А1815 від 04 січня 2019 року № 3, яким з відповідача відраховано вартість речового майна в сумі 7054,99 грн., а позовна заява подана до суду лише 24 квітня 2020 року (відповідно до штампу на поштовому конверті), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.

Твердження позивача, що позов поданий в межах трирічного терміну визначеного статтею 257 Цивільного кодексу України судами попередніх інстанцій визнані необґрунтованими, оскільки на час виникнення у Військової частини А1815 підстав для звернення до суду з відповідним позовом Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Посилання позивача на пункт 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР, за яким, на думку позивача строк звернення до суду з даним позовом становить три роки, суди попередніх інстанцій також визнали безпідставними з огляду на вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, які мають вищу юридичну силу та передбачають можливість встановлення інших строків виключно законами.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що причини пропуску строку звернення до суду з позовом, вказані позивачем, є неповажними, а тому наявні підстави для повернення позову відповідно частини 2 статті 123 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій частини 2 статті 123 КАС України при ухваленні оскаржуваних рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування, а тому касаційна скарга відповідача є необґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 328, пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А 1815 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №620/1468/20 за позовом Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська