Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.08.2020 року у справі №520/1190/2020

УХВАЛА

07 травня 2021 року

м. Київ

справа № 520/1190/2020

адміністративне провадження № К/9901/15457/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Харківського прикордонного загону на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в справі №520/1190/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування і невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно за період із 26 травня 1995 року по 29 червня 2004 року;

- визнати протиправними дії щодо нарахування і виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2019 року;

- зобов'язати нарахувати і виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно за період із 26 травня 1995 року по 01 серпня 2019 року, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін), які полягли у нарахуванні і виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2019 року та зобов'язання військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) нарахувати в виплатити грошову компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами, станом не на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат, і в цій частині ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову:

- визнано протиправними дії військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін), які полягли у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами, станом не на 01 січня 2019 року;

- зобов'язано війську частину 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року, за період із 26 травня 1995 року по 01 серпня 2019 року, з урахуванням проведених виплат;

- в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року залишено без змін.

23 квітня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Харківського прикордонного загону на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в справі №520/1190/20.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування і невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно; визнання протиправними дій щодо нарахування і виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2019 року; зобов'язання нарахувати і виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, військове звання якого не вказує на те, що він входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що жодним чином не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням засадничих, раніше ґрунтовно недосліджуваних питань права, відповідь суду касаційної інстанції на які мала б надати уніфікованого тлумачення та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів правовідносин.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до частин 1 , 4 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частин 1 , 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частин 1 , 4 статті 328 КАС України.

Підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень скаржником зазначено відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

За таких обставин відсутні підстави для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 12, 248, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Харківського прикордонного загону на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в справі №520/1190/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко