Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.08.2020 року у справі №1340/5192/18

УХВАЛА

07 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 1340/5192/18

адміністративне провадження № К/9901/18847/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі за позовом Приватного підприємства ''Лемар Агро'' до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС від 24.10.2018 №0017361403 в частині застосувння до підприємства штрафних (фінансових) санкцій (штрафу)/пені в розмірі 195' 604,62
грн; в іншій частині позову відмовлено.

28.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у цій справі.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).

Підставою касаційного оскарження відповідач вказав пункт 2 частини 4 статті 328 КАС.

Згідно з цим пунктом підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач наводить доводи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 3,4 Закону України ''Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті'' №185/94-ВР та про необхідність відступлення від висновку щодо застосування цих норм в постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №826/3512/17 та від 04.02.2020 у справі №815/3991/16.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в цих постановах, дата звернення резидента із позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1,2 Закону України ''Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті'' №185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується.

Обґрунтовуючи довід про необхідність відступу від такої позиції, скаржник вказує, що поняття ''прийняття справи до провадження'' та ''прийняття позову до розгляду'' мають тотожне значення, що прийняття позовної заяви судом та дата звернення з позовом до суду не є тотожними, що пеня не сплачується з дати постановлення судом ухвали про відкриття провадження, а не з дати звернення з позовом до суду.

Ступінь переконливості доводів скаржника не є достатньою для ствердження про необхідність відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 3,4 Закону України ''Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті'' №185/94-ВР, яка наразі, підтримана Верховним Судом і в інших справах по відношенню до вказаних справ.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 КАС , і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини 1 статті 333 КАС, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак