Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.07.2021 року у справі №620/6821/20

УХВАЛА

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа №620/6821/20

провадження №К/9901/30723/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, з участю третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Борзнянського районного суду Чернігівської області, Державної судової адміністрації України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

16 серпня 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку.

18 серпня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 332 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом частин 1 , 2 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення судом апеляційної інстанції прийнято 08 червня 2021 року. Вперше із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції скаржник звернувся 09 липня 2021року. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Копію указаної ухвали заявник отримав 21 липня 2021 року, а дану касаційну скаргу до суду касаційної інстанції надіслав лише 16 серпня 2021 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

Одночасно в касаційній скарзі Державною судовою адміністрацією України заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Так, заявник посилається на своєчасність первісного звернення із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення до суду касаційної інстанції, а також зазначає про те, що не позбавлений права повторного звернення до суду касаційної інстанції, втім зазначені обставини не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

При цьому скаржник не указує які саме поважні причини унеможливили повторну подачу ним касаційної скарги у найкоротші строки після отримання ухвали Верховного Суду від 16 липня 2021 року (у період з 21 липня 2021 року по 16 серпня 2021 року (з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду від 16 липня 2021 року по дату повторного звернення із касаційною скаргою). Доказів на підтвердження зазначеній обставині не надає.

Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Одночасно зі скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Доводи цього клопотання зводяться до необхідності застосування норм частини 1 статті 133 КАС України, за змістом якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Заявник зазначає про неможливість сплати судового збору, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації.

Так, за приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Разом з тим, Державною судовою адміністрацією України не зазначено умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких суд може прийняти ухвалу про відстрочення сплати судового збору, відтак, відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження шляхом звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 гривні.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1681,60 гривень (200% від 840,80).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про cплату судового збору в сумі 1681,60 гривень.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу слід залишити без руху й установити скаржникові строк для усунення її недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору, а також зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: ~organization2~;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*; 101; (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України,

ухвалив:

1. Визнати неповажними причини пропуску Державною судовою адміністрацією України строку на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від19 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі № 620/6821/20.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

3. Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від19 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі № 620/6821/20 залишити без руху.

4. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді Л. О. Єресько

Н. М. Мартинюк