УХВАЛА

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 520/10097/2020

адміністративне провадження № К/9901/20697/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №520/10097/2020 за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО" до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО" звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило:

- визнати дії Управління Укртрансбезпеки у Харківській області при розгляді справи та прийнятті рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ТОВ "Антік-Агро" в сумі: 1700 грн незаконними та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №172718 від 30 червня 2020 року;

- визнати дії Управління Укртрансбезпеки у Харківській області при розгляді справи та прийнятті рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ТОВ "Антік-Агро" в сумі: 8500 грн незаконними та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №172725 від 30 червня 2020 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання дій Управління Укртрансбезпеки у Харківській області при розгляді справи та прийнятті рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" в сумі: 8 500 грн незаконними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172725 від 30 червня 2020 року скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено:

- скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №172725 від 30 червня 2020 року в сумі: 8 500 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 2 червня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду прийнята 31 березня 2021 року, повний текст складено 9 квітня 2021 року. Разом з тим, скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 2 червня 2021 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.

У касаційній скарзі Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті зазначає, що воно вже зверталося до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 травня 2021 року його первісну скаргу було повернуто скаржнику через відсутність у ній передбачених частиною 4 статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник вказує, що оскільки первісну касаційну скаргу ним було подано в межах встановленого процесуального строку, а повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, він має право на поновлення пропущеного процесуального строку.

Відтак, враховуючи, що повторна касаційна скарга була подана до Суду у стислі строки, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №520/10097/2020 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

З урахуванням зазначеного, Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті посилається на пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України й вказує, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункти "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України). Проте, належного обґрунтування скаржник цим обставинам не надає.

Так, сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу або становить значний суспільний інтерес, без належного обґрунтування та за відсутності належних і допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення та суспільного інтересу є оціночними, вони потребують належного обґрунтування з боку скаржника.

Сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі, без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження.

Не містить касаційна скарга і достатніх обґрунтувань фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики.

Так, скаржником не зазначено в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, розгляд яких надав би нового, уніфікованого розуміння застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного кола осіб.

Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Відтак, Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті у касаційній скарзі належним чином не обґрунтувала підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій, ухвалені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Одночасно, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н. М. (наказ від 17 травня 2021 року №83-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №520/10097/2020 і поновити його.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №520/10097/2020 за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО" до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанов.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена..................................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

А. В. Жук,

Судді Верховного Суду