Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.05.2019 року у справі №9901/219/19

УХВАЛА

03 травня 2019 року

Київ

справа №9901/219/19

адміністративне провадження №П/9901/219/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В. М.,

Желтобрюх І. Л.,

Стрелець Т. Г.,

перевіривши позовну заяву ОСОБА_6 до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Мішина Миколи Івановича, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності та дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2019 року на розгляд Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_6 до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Мішина Миколи Івановича, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності та дій протиправними.

Ухвалою Суду від 02 травня 2019 року задоволено заяву про самовідвід судді-доповідача Смоковича М. І. у справі за позовом ОСОБА_6 до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Мішина Миколи Івановича, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності та дій протиправними.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2019 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено наступну колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Данилевич Н. А., судді - Бевзенко В. М., Шарапа В. М., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Верховний Суд, з'ясовуючи те, чи дотримані правила підсудності, вважає за необхідне звернути увагу на таке.

У статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України встановлена виключна підсудність визначених у частинах першій і другій цієї статті категорій справ окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та адміністративному суду відповідно.

Частиною третьою статті 27 зазначеного Кодексу передбачено, що підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частиною першою цієї статті, встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Частиною 1 статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Пунктом 2.1.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року №81/зп-16, передбачено, що організаційними формами діяльності Комісії є засідання у складі колегій, палат або у пленарному складі - залежно від питань, визначених Законом та цим Регламентом.

Відповідно до пункту 2.1.7 цього Регламенту розгляд та вирішення питань на засіданнях і ухвалення рішень проводяться Комісією колегіально.

Таким чином, Верховному Суду підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - колегіального органу, а не її посадової особи, члена.

Відповідно до першого речення статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Складовою цього права є вимога "законності суду" (суд, встановлений законом). "Законність суду" включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову. Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначають Конституцією та законами України. Відтак, суди не мають права розглядати вимоги, які не належать до їх юрисдикції, визначеної законом.

Отже, позов ОСОБА_6 до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Мішина Миколи Івановича, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності та дій протиправними - не підсудний Верховному Суду, як суду першої інстанції.

Таким чином, у відповідності до положень частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає передачі для розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись статтями 22, 27, 29, 171, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_6 до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Мішина Миколи Івановича, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності та дій протиправними - передати на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала Верховного Суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа

І. Л. Желтобрюх Т. Г. Стрелець