Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.03.2021 року у справі №580/5173/20

УХВАЛА

03 червня 2021 року

Київ

справа №580/5173/20

адміністративне провадження №К/9901/5610/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський"

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (головуючий суддя - Гайдаш В. А.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року (головуючий суддя - Мельничук В. П., судді: Лічевецький І. О., Оксененко О. М. )

у справі №580/5173/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський"

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною та скасування постанови.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" через представника звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 листопада 2020 року "Про результати перевірки виконавчого провадження" в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №50611970, винесеної 30 червня 2020 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Я. М.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки у начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гайдар А. В. були відсутні правові підстави для її винесення, а наведені у ній обставини є необґрунтованими.

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало зведене виконавче провадження ВП №51231036 боржником якого є ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський". До складу цього зведеного виконавчого провадження входили:

- ВП №50340824 з виконання наказу господарського суду Черкаської області №925/949/15 від 28 січня 2016 року про стягнення з ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" 9811498,36 грн (147,3796892.90 грн основного боргу, 606890,95
грн штрафу, 5334634,51 грн процентів, 73080,00 грн судових витрат);

- ВП № 50611970 з виконання вимоги Золотоніської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області №Ю-405-25 від 04 березня 2016 року про стягнення з ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" 1077597,80 грн (недоїмка в сумі 301808,65 грн, штраф - 554837,57 грн, пеня - 220951,58 грн)

6.18 березня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 981149,84 грн. (ВП №50340824).

7.30 червня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 107759,78 грн (ВП №50611970).

8. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 вересня 2016 року у справі №925/955/16 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржник, внаслідок чого 24 листопада 2016 року виконавче вказане провадження було зупинено.

9. Станом на 24 листопада 2016 року на реалізації перебувало наступне майно боржника - незавершене будівництво, загальною площею 2980,98 кв. м, що знаходиться за адресою: Золотоніський район, с. Піщане, вул. Леніна, 100.

10. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 листопада 2018 року у справі №925/995/16 провадження у справі про банкрутство припинено, знято мораторій на задоволення вимог кредиторів.

11.09 січня 2020 року до державного виконавця надійшло повідомлення Золотоніського Управління ГУ ДПС у Черкаській області про те, що станом на 24 грудня 2019 року, погашена заборгованість за вимогою №Ю-405-25 від 04 березня 2016 року по ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський".

12. Також 31 січня 2020 року надійшло повідомлення про те, що ТОВ "МИР - СЕМ" не має претензій до ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський", оскільки борг погашений в повному обсязі.

13.30 червня 2020 року державним виконавцем прийнято постанови у виконавчих провадженнях ВП №50340824 та ВП №50611970 про їх закінчення на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ~law9~).

14. Начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гайдар А. В. здійснено перевірку зведеного виконавчого провадження АСВП №51231036 від 24 травня 2016 року відносно ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" в частині винесення постанов про закінчення виконавчого провадження АСВП №50340824 та АСВП №50611970, встановлено:

-порушення ~law10~ (в постановах про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не зазначено про зняття арешту з майна (коштів));

-порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виплати винагороди державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця" №643 від 08 вересня 2016 року та пункту 7 Перехідних положень ~law11~ (державним виконавцем прийнято постанови про фактичне виконання рішення за виконавчим документом, без стягнення виконавчого збору, та без здійснення в повному обсязі реалізації майна боржника (лот №178240 - незавершене будівництво, адреса: Черкаська область, Золотоніський район, село Піщане, вул. Леніна, 100).

15. На підставі результатів вказаної перевірки 03 листопада 2020 року начальником відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гайдар А. В. винесено постанову, якою:

скасовано постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Я. М. про закінчення виконавчих проваджень від 30 червня 2020 року АСВП №50340824 та АСВП №50611970;

зобов'язано Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В. П. привести виконавчі провадження АСВП №50340824 та АСВП №50611970 у відповідність до вимог, передбачених ~law12~.

16. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови. ~law13~ та Інструкцією організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5; зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1302/29432; далі - Інструкція №512/5) передбачені повноваження начальника відділу скасовувати постанови (процесуальні документи) державного виконавця за наслідками проведеної перевірки законності виконавчого провадження у разі їх невідповідності вимогам чинного законодавства. Дії відповідача щодо прийняття спірної постанови, направлені на належне виконання постанов про стягнення виконавчого збору відповідно до вимог законодавства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки висновки, викладені в цих рішеннях, суперечать правовим висновкам Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах (постанови від 29 травня 2020 року у справі №826/7708/17, від 24 жовтня 2019 року у справі №400/2982/18, від 11 січня 2019 року у справі №805/2207/17-а).

19. Зазначає, що як ~law14~, так і Законом України від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - ~law16~) передбачено, що не стягнута сума виконавчого збору у випадку закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду підлягає стягненню (продовжує стягуватися) в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.

20. Скаржник, керуючись ~law17~, вказав на незаконність стягнення виконавчого збору на підставі постанов державних виконавців, прийнятих до набрання чинності ~law18~.

21. Також у касаційній скарзі вказано, що навіть у випадку, якщо державний виконавець незаконно не зазначив у постанові про закінчення виконавчого провадження відомості про зняття арешту з майна боржника, начальник відділу мав можливість виправити цю помилку без скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та його відновлення.

22. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав.

V. ПОЗИЦІЯ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

24. Касаційне провадження в справі відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.

25. Оскаржуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій з цієї підстави, позивач посилається на постанови Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі №826/7708/17, від 24 жовтня 2019 року у справі №400/2982/18, від 11 січня 2019 року у справі №805/2207/17-а та зазначає, що судами не враховано висновки, зроблені Верховним Судом у вказаних справах.

26. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

27. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

28. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

29. Так, у справах №826/7708/17, №400/2982/18, №805/2207/17 предметом спору були постанови державних виконавців про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору. Під час розгляду справи судами досліджувалось питання правомірності стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні.

30. Водночас у справі, що розглядається, предметом спору є постанова начальника Відділу примусового виконання рішень про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішення (~law19~).

31. ~law20~ передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому ~law21~.

32. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

33. Відповідно до пунктів 1,3 розділу XII Інструкції перевірити законність виконавчого провадження має право, зокрема, начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.

34. Перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.

35. Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються:

підстави витребування цього виконавчого провадження;

у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності;

у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов'язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження.

36. Отже, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець може здійснити перевірку виконавчого провадження та, у разі виявлення порушень законодавства державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій, має право скасувати процесуальні документи, а у разі встановлення граматичних чи арифметичних помилок - здійснює їх виправлення.

37. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час прийняття постанов про закінчення виконавчих проваджень №ВП 50340824, №ВП 50611970, державний виконавець допустив порушення вимог ~law22~ (не здійснив в повному обсязі реалізацію майна боржника; не стягнув виконавчий збір; не зазначив у постановах про закінчення виконавчих проваджень відомостей про зняття арешту з майна (коштів), що і стало підставою для скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень.

38. Враховуючи, що під час здійснення перевірки виконавчого провадження були встановлені саме порушення вимог законодавства, у начальника відділу були відсутні повноваження на здійснення виправлень встановлених порушень без скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень №ВП 50340824, №ВП50611970, як зазначав позивач у касаційній скарзі.

39. Є необґрунтованими доводи скаржника про можливість виділення в окреме провадження виконання постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки це здійснюється у разі, якщо стягнутих виконавцем з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) достатньо для задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, але не достатньо для сплати виконавчого збору.

40. Також є безпідставними доводи скаржника про незаконність стягнення виконавчого збору на підставі постанов державних виконавців, прийнятих до набрання чинності ~law23~. Позивач неправильно трактує ~law24~, оскільки ця норма передбачає можливість не здійснення стягнення виконавчого збору згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

41. Отже, оскільки в порівнюваних справах правовідносини не є подібними, у судів попередніх інстанцій були відсутні правові підстави для застосування висновків Верховного Суду, сформульованих у його постановах від 29 травня 2020 року у справі №826/7708/17, від 24 жовтня 2019 року у справі №400/2982/18, від 11 січня 2019 року у справі №805/2207/17-а.

42. Верховний Суд вважає необхідним указати, що результат вирішення у кожній з цих справ зумовлений конкретними обставинами, спірними правовідносинами, що склались, та оцінкою доказів. Аналіз висновку суду апеляційної інстанції у цій справі та в наведеному скаржником судовому рішенні суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на різних фактичних обставинах справи, що зумовило різне правозастосування норм, що регулюють спірні правовідносини, а отже й різні висновки, яких дійшли суди.

43. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 339 КАС України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

44. За таких обставин, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

45. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що суд касаційної інстанції, зокрема, переглядає судові рішення та перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, тобто перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, що були чинними станом на день їх правозастосування відповідним судом.

47. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтями 339, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №580/5173/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М. В. Білак

О. А. Губська

О. В. Калашнікова