Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.05.2019 року у справі №520/9138/18

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №520/9138/18

адміністративне провадження №К/9901/14476/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевірив касаційну скаргу адвоката Лабузної Світлани Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови.

І. Суть справи

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна І. С. від 1 жовтня 2018 року про арешт майна боржника, а саме: про арешт усього майна, у тому числі автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, 2005 року випуску, ДНЗ - НОМЕР_1 та квартири АДРЕСА_1 у місті Харкові у виконавчому провадженні № 57328613.

Хмельницький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 4 грудня 2018 року позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Другий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 16 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

В касаційній скарзі адвокат позивача просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року касаційну ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів для усунення її недоліків (надання документа про сплату судового збору).

У встановлений судом строк скаржник недоліки касаційної скарги усунув, а отже касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Однак, ознайомившись із доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у відкритті касаційного провадження.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Стаття 287 КАС України врегульовує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначає право учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо особа вважає, що рішенням державного виконавця порушено її права, свободи чи інтереси.

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті у справі, предмет спору в якій підпадає під дію положень статті 287 КАС України.

Разом з тим, скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що ця скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому вказує, що з питання застосування положень частини 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" не сформована чітка практика Верховного Суду, посилається на постанову Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 826/4661/15.

У постанові, на яку посилається скаржник, Верховний Суд дійшов висновку, що норми статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" містять гарантії на першочергове задоволення вимог кредитора за рахунок предмета застави, а постанови про арешт квартири не порушують права та інтереси позивача, оскільки отримані за рахунок реалізації заставленого майна кошти будуть використані для задоволення вимог інших стягувачів лише після повного задоволення вимог заставодержателя. При цьому, у вказаній постанові відсутній однозначний висновок про ототожнення понять звернення стягнення на майно та накладення арешту на майно.

За таких обставин, практика, на яку посилається скаржник не може свідчити про те, що рішення касаційного суду на наслідками розгляду його скарги у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 287, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою адвоката Лабузної Світлани Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. М. Мартинюк

Судді А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко