Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.02.2020 року у справі №240/5879/18

УХВАЛА

30 січня 2020 року

Київ

справа №240/5879/18

адміністративне провадження №К/9901/2544/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року в справі №240/5879/18 за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни, за участю третіх осіб - Громадської організації "Проти придурків та ідіотів", ОСОБА_2 - про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни (далі - Данішевська В. І.) щодо невидання наказу та непроведення службового розслідування щодо особистої зацікавленості судді ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) в майні Коростишівської спільної міжгосподарської організації "Райагрошляхбуд", в ході якого зобов'язати комісію з службового розслідування виїхати та відібрати пояснення у звільнених працівників відділення Фонду соціального страхування у Коростишівському районі;

- зобов'язати голову Верховного Суду Данішевську В. І. видати наказ і провести службове розслідування щодо особистої зацікавленості судді ОСОБА_2 в майні Коростишівської спільної міжгосподарської організації "Райагрошляхбуд", в ході якого зобов'язати комісію зі службового розслідування виїхати та відібрати пояснення у звільнених працівників відділення Фонду соціального страхування у Коростишівському районі;

- визнати протиправною бездіяльність Голови Верховного Суду Данішевської В. І. щодо неподання звернення позивача на збори суддів Верховного Суду;

- зобов'язати Голову Верховного Суду Данішевську В. І. подати звернення позивача для розгляду на зборах суддів Верховного Суду, для чого такі збори організувати.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

25 січня 2020 року на електронну адресу Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року.

Статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених КАС України.

З оскаржуваної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року встановлено, що її прийнято в порядку письмового провадження, повний текст якої складено цього ж дня, тобто останнім днем строку на її касаційне оскарження є 15 січня 2020 року.

Касаційну скаргу надіслано до Суду 21 січня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження у зв'язку з тим, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано 27 грудня 2019 року.

На підтвердження цих обставин скаржник додав копію конверта, яким направлялася копія постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду в справі №240/5879/18.

Водночас згідно з інформацією про відстеження відправлення з офіційного вебсайту Акціонерного товариства "Укрпошта" зазначену копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції скаржником отримано 24 грудня 2019 року.

Оскільки касаційну скаргу подано скаржником протягом тридцяти днів із дня вручення йому оскаржуваного судового рішення, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

З ухвалених у цій справі судових рішень убачається, що спірні правовідносини виникли щодо розгляду Головою Верховного Суду Данішевською В. І. заяви ОСОБА_1, поданої від свого імені та від імені Громадської організації "Проти придурків та ідіотів", у порядку вимог Закону України "Про звернення громадян".

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з викладеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 328, 329, 333, 334 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року в справі №240/5879/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: С. А. Уханенко

О. В. Кашпур