Вирок: Саморобний самопал є вогнепальною зброєю, а тому за його виготовлення та зберігання встановлена кримінальна відповідальність (Кобеляцький райсуд Полтавської області у справі № 532/7/21 від 15.01.2021)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Вирок: Саморобний самопал є вогнепальною зброєю, а тому за його виготовлення та зберігання встановлена кримінальна відповідальність (Кобеляцький райсуд Полтавської області у справі № 532/7/21 від 15.01.2021) - 0_89315300_1611313480_600ab148da14d.jpg

Фабула судового акту: Думаю, що багато з нас у підлітковому віці виробляв усілякі саморобні пристрої, які можуть стріляти, вибухати тощо.

Про наслідки їх використання в принципі ніхто і думав.

Але наслідки є, і у тому числі, таким наслідком може бути і кримінальна відповідальність.

У даній справі чоловік на смітнику знайшов металеву трубку та за допомогою підручних засобів з використання цієї трубки виготовив саморобний пристрій для стрільби « самопал», який зберігав по місцю проживання.

Згідно висновку експертизи цей «самопал» є вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом по типу нестандартної дульнозарядної гладкоствольної зброї з ґнотовим запаленням простих одноствольних гладкоствольних однозарядних пістолетів, та є придатним для проведення пострілів.

Вказані дії органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час досудового розслідування між прокурором та винною особою було укладено угоду про визнання винуватості.

Суд ураховуючи наявність угоди призначив обвинуваченому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та звільнив від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік.

Аналізуйте судовий акт: ВП ВС погодилась із ККС, що під "передбаченим законом дозволом" на поводження зі зброєю у розумінні ст. 263 КК, варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким НПА, у тому числі підзаконним (Постанова від 03 липня 2019 р, № 288/1158/16-к)

Поняття «закон», згідно ст. 263 КК, має розширене тлумачення і включає в себе законодавство у цілому, в тому числі нормативні акти, що регулюють правовідносини, порушення яких утворює об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого цією статтею

Підтвердив, що відсутність закону про порядок надання дозволу не виключає притягнення до кримінальної відповідальності за придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї без такого дозволу (ВС/КЦС, № 161/3885/16-к, 04.12.18)

Відсутність закону щодо порядку надання дозволу на носіння зброї НЕ унеможливлює притягнення особи до кримінальної відповідальності (ВС/ККС, справа № 127/27182/15-к, 31.05.18)

532/7/21

1-кп/532/37/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

судді Макарчука С.М.

з участю:

прокурора Карпенка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого адвоката Бердніченко О.П.

секретаря судових засідань Колінько О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12020170190000615 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Градизьк Глобинського району Полтавської області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

05 грудня 2020 року, у денний час доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи на смітнику в с. Світлогірське Кобеляцького району Полтавської області, знайшов металеву трубку, яку забрав з собою через раптово виниклий умисел на виготовлення пристрою для стрільби. Цього ж дня, перебуваючи у будинку за місцем свого проживання, ОСОБА_1 за допомогою кухонного ножа, пилки по металу та інших підручних засобів обрізав знайдену ним металеву трубку та вирізав з дошки руків`я, після чого з`єднав їх за допомогою металевого дроту, виготовивши тим самим пристрій для стрільби «самопал», який залишив для подальшого використання у власних цілях.

Виготовлений ОСОБА_1 предмет відповідно до висновку експерта № 2746 від 10.12.2020 є вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом по типу нестандартної дульнозарядної гладкоствольної зброї з ґнотовим запаленням простих одноствольних гладкоствольних однозарядних пістолетів, та є придатним для проведення пострілів.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України, оскільки незаконно виготовив вогнепальну зброю.

07 грудня 2020 року близько 13 години 25 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 21 по вулиці Солошинській у селі Світлогірське Кобеляцького району Полтавської області, мав при собі вказаний вище саморобний пристрій для стрільби, який взяв з метою відлякування бродячих собак, та цього ж дня був помічений ОСОБА_2 , який проїздив повз зазначене домогосподарство й у подальшому повідомив про цей факт до Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

08 грудня 2020 року під час обшуку домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 , останній добровільно повідомив про наявність у нього саморобного пристрою для стрільби та вказав на місце його зберігання, яке знаходилося у спальній кімнаті будинку.

Вказаний пристрій відповідно до висновку експерта № 2746 від 10.12.2020 є вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом по типу нестандартної дульнозарядної гладкоствольної зброї з ґнотовим запаленням простих одноствольних гладкоствольних однозарядних пістолетів, та є придатним для проведення пострілів.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, оскільки незаконно зберігав та носив вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.

18 грудня 2020 року, під час досудового розслідування, між прокурором Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області Карпенком Віталієм Вікторовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , у присутності його захисника адвоката Бердніченко Оксани Павлівни, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України, в обсязі підозри.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання:

- за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк три роки;

- за частиною 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Сторони угоди прохають суд на підставі положень частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Крім цього, сторони угоди прохають суд застосувати статті 75, 76 Кримінального кодексу України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною 4 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочини, передбачені частиною 1 статті 263 та частиною 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, віднесені до тяжких.

Потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Шкода вказаними злочинами завдана лише суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення частин 4, 5 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Санкцією частини 1 статті 263 Кримінального кодексу України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Санкцією частини 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Таким чином, сторонами угоди покарання визначене у межах санкцій частини 1 статті 263 і частини 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 .

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Установлено, що ОСОБА_1 є раніше не судимим, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має позитивну характеристику за місцем проживання.

Установлено, що ОСОБА_1 висловив щире каяття і активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що знайшло своє відображення у повному визнанні ним своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів й добровільному повідомленні про наявність у нього саморобного пристрою для стрільби і місця його зберігання.

Вчинені кримінальні правопорушення не завдали шкоди правам і інтересам окремих осіб.

Майнова шкода вчиненими кримінальними правопорушеннями не завдана.

Зважаючи на наведене вище, враховуючи відповідне прохання, яке викладене сторонами в угоді, та з огляду на положення частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, суд вважає за можливе за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Враховуючи наведені вище обставини, відповідне прохання, яке викладене сторонами в угоді, та з огляду на тяжкість злочинів і особу винного, суд вважає можливим застосувати статтю 75 Кримінального кодексу України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, вважаючи, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України на ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені частиною 1 цієї статті.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не обирався, питання про його обрання не ставилося.

Підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

По справі була проведена експертиза, за результатами якої складений висновок № 2746 від 10 грудня 2020 року, вартість проведення якої становить 1961 гривня 40 копійок, а тому відповідно до вимог частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України із ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути вказані витрати на залучення експерта.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року на предмет, схожий на саморобний пристрій для стрільби, ніж з руків`ям бордового кольору та пилку по металу, зберігання яких доручено Кобеляцькому ВП ГУНП в Полтавській області, підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 70, 75, 76 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 174, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 грудня 2020 року по кримінальному провадженню № 12020170190000615, укладену між прокурором Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області Карпенком Віталієм Вікторовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі частин 2, 3, 4 статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, визначивши тривалість іспитового строку один рік.

Відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року на предмет, схожий на саморобний пристрій для стрільби, ніж з руків`ям бордового кольору та пилку по металу, зберігання яких доручено Кобеляцькому ВП ГУНП в Полтавській області скасувати.

Речові докази:

- саморобний пристрій для стрільби, ніж з руків`ям бордового кольору, пилку по металу, які здано на зберігання у камеру для збереження речових доказів Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, після набранням вироку законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи, за результатами якої складений висновок № 2746 від 10 грудня 2020 року, в розмірі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) гривня 40 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України до Полтавського апеляційного суду або через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

2385
Переглядів
1
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0