Реактивні дрони летять значно вище: експерти пояснили, які засоби ППО тут безсилі

Реактивні дрони російських окупантів типу "Герань-4" та "Герань-5" летять на висоті 5–7 кілометрів і стають недосяжними для деяких засобів протиповітряної оборони, пише Defense Express.

Як зауважує український військовий портал, традиційно для прориву ППО використовується маловисотний політ, але ворог часом обирає висотні маршові ділянки, на яких реактивні дрони добре та стабільно видно на радіолокаційних станціях.

"З 2022 року Україна наростила та розвинула засоби боротьби саме з маловисотними цілями. У випадку, коли умовний "Шахед" летить на висоті 100–200 метрів, із ним ефективно можуть боротися мобільні вогневі групи з кулеметним озброєнням. Навіть якщо ворог підіймав висоту польоту гвинтових дронів до 1–2 км, то проти них також ефективно працювали зенітні дрони та зенітна артилерія", – йдеться у матеріалі.

Водночас зазначається: якщо ціль летить на висоті 7 км, то безпорадною стає ціла низка засобів протиповітряної оборони. Наприклад, зенітна самохідна артилерійська установка Gepard може ефективно збивати цілі на висотах до 3,5 км.

"Навряд чи значно більший параметр і для новітніх Skyranger 35, бо їхня максимальна дальність ефективного вогню визначена до 4 км", – додали аналітики.

Крім того, як акцентують у Defense Express, на висоті 7 км цілі неможливо уразити з переносних зенітно-ракетних комплексів усіх видів та з наземних систем, які використовують ці ракети. Наприклад, американський Stinger може дістати літальні апарати на висоті до 3,5 км, польський Piorun – 4 км, а найбільш далекобійний французький Mistral 3 – 6 км.

"Навіть далеко не всі повноцінні ЗРК можуть діставати об'єкти на такій висоті. Наприклад, "Стріла-10" має обмеження по висоті цілі до 3,5 км, "Оса-АКМ" штатними ракетами 9М33 – до 5 км, а у випадку їх заміни на Р-73, можливо, навіть менше. IRIS-T SLS може уражати цілі на висоті до 6 км, тобто також не зможе допомогти", – зазначають оглядачі.

Також вони додали, що висота у 7 км недосяжна для всіх протидронових ЗРК із ракетами APKWS та їхніми аналогами. А Frankenburg Mark 1, яка створювалася як протидронова малогабаритна зенітна ракета, у випадку пуску з землі знищує цілі, які летять не вище 1,5 км.

"На висоті 7 км стає значно складніше, якщо взагалі можливо, уразити ціль зенітним дроном, якому спочатку ще треба встигнути піднятися на таку висоту, а гвинтам – зберегти ефективність у розрідженому повітрі", – пояснили у Defense Express.

Так, вказують аналітики, для ураження повітряних цілей на висоті 7 км необхідно використовувати наземні ЗРК середньої та більшої дальності – "Бук", включно з FrankenSAM під RIM-7, IRIS-T SLM тощо.

Водночас використання цих засобів та їхніх зенітних ракет для знищення цілей типу "Герань-4" та "Герань-5" економічно недоцільне і проблемне через доступну кількість зенітних ракет.

"Тому фактично залишаються лише винищувачі, особливо F-16, які можуть використовувати APKWS у ролі ракети "повітря-повітря" як єдиний економічно доцільний засіб. Бо навіть такі ракети, як AIM-9, дорожчі за умовну "Герань-4" й виробляються у значно менших темпах", – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося раніше, Сергій "Флеш" Бескрестнов, радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони, зазначив, що російські загарбники намагаються будувати вже й реактивні ракети, а не лише реактивні "Шахеди". Зокрема, "Герань-5" – це "вже реактивна ракета, навіть не реактивний БпЛА".

Тим часом із 06:00 сьогодні, 6 вересня, у Києві запроваджено нові оповіщення про повітряні загрози. Йдеться про такі повідомлення: жовтий рівень – "Дронова небезпека"; червоний рівень – "Масована дронова загроза", "Ракетна загроза" чи "Ракетно-дронова загроза"; "Відбій" – загрози та небезпеки відсутні.