Стаття 44. Порядок внесення записів до Державного реєстру

Аналізуйте судовий акт: Після припинення обтяження обтяжувач протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру (Справа № 905/2221/16,14.06.17)

Тема визнання іпотеки такою, що припинена, завжди була актуальною. Так, нещодавно ВГСУ погодився з рішення суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції (справа № 910/16707/16) про те, що звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору, однак позивач не надав доказів, які свідчать про порушення його суб'єктивних прав або охоронюваних законом інтересів, зокрема й на момент звернення до суду, та не довів порушення його прав та інтересів відповідачем.

Справа, що пропонується увазі читачів, стосується правильно обраного способу судового захисту у подібних справах, а саме. 

Позивач (департамент міського майна міськради) звернувся до господарського суду з позовом до банку  про усунення перешкод здійсненні права власності територіальної громади на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір іпотеки є припиненим, але заборону на відчуження спірного нерухомого майна знято не було.

В  подальшому позивач змінив свої позовні, виклавши їх у наступній редакції: зобов'язати банк вчинити певні дії, а саме надати заяви до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження та скасування записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою  апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, зобов'язано відповідача у п'ятиденний строк подати заяву до державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження та скасування записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого.  С цим рішення у повному обсязі погодилась і касаційна інстанція. При цьому ВГСУ в своїй постанові зазначив.

Іпотека припиняється, в тому числі, у разі припинення основного  зобов'язання, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; що також кореспондується з ч. 1 п.1 ст. 593 ЦК України (ст. 17 Закону України "Про іпотеку"). Згідно з приписами цієї статті, відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 5 та ч.6 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача. Відповідно до ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення  обтяження  обтяжувач  самостійно   або   на  письмову  вимогу боржника чи особи,  права якої порушено внаслідок  наявності запису про обтяження,  протягом п'яти днів  зобов'язаний  подати  держателю  або  реєстратору  Державного  реєстру заяву про  припинення обтяження і подальше вилучення  відповідного  запису  з  Державного  реєстру.  У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.