Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, з питань забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, належать:

1) координація роботи уповноважених органів виконавчої влади у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

2) забезпечення формування державної політики у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

3) встановлення Порядку розроблення та затвердження регіональних планів управління хімічною продукцією;

4) забезпечення розроблення стратегій, планів, програм у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

5) укладання у встановленому законодавством порядку міжвідомчих міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо співробітництва у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

6) встановлення Порядку класифікації хімічних інцидентів;

7) забезпечення обміну інформацією з відповідними органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

8) надання підтримки у здійсненні наукових досліджень та розробок у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

9) участь у здійсненні заходів з адаптації законодавства України у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією до законодавства Європейського Союзу;

10) виконання функцій національного органу, який уповноважений виступати від імені України під час виконання адміністративних функцій, передбачених Роттердамською конвенцією про процедуру Попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі;

11) виконання функцій національного координаційного центру, передбачених Стокгольмською конвенцією про стійкі органічні забруднювачі;

12) виконання функцій національного координаційного центру, передбачених Мінаматською конвенцією про ртуть;

13) встановлення Порядку визначення відповідних категорій точкових джерел викидів та скидів ртуті і її сполук;

14) виконання функцій національного координаційного центру, передбачених Стратегічним підходом до міжнародного регулювання хімічних речовин;

15) розроблення та затвердження екологічних нормативів.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.