Стаття 6. Мова реклами

1. Мовою реклами є державна мова.

2. Об’єкти права інтелектуальної власності у рекламі використовуються мовою, якою їм наданий правовий захист відповідно до законодавства про охорону прав інтелектуальної власності.

3. Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

4. Адреси веб-сайтів, онлайн-медіа, а також інші ідентифікатори в мережі Інтернет та адреси для електронних комунікацій можуть наводитися в рекламі літерами латинського алфавіту.

{Статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

5. Зображення товару в рекламі наводиться у вигляді, в якому він пропонується споживачам в Україні, з дотримання вимог законів України "Про захист прав споживачів" і "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

{Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

6. Мова реклами є складовою змісту реклами.

{Статтю 6 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 }

{Стаття 6 в редакції Закону № 1407-IV від 03.02.2004 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008 ; в редакції Законів № 5029-VI від 03.07.2012 , № 2704-VIII від 25.04.2019 }