Стаття 45. Забезпечення контролю щодо використання схем якості

1. Спеціально уповноважений орган забезпечує:

1) здійснення контролю щодо застосування схем якості, зокрема в частині наявності особливих якостей та інших характеристик товару, відомості про які внесено до Реєстру або Реєстру традиційних гарантованих особливостей;

2) ефективну координацію між органами сертифікації, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та спеціально уповноваженим органом.

2. Контроль спеціально уповноваженого органу щодо географічних зазначень та традиційних гарантованих особливостей включає:

1) моніторинг процесу сертифікації;

2) контроль, зокрема, відстежування використання географічних зазначень, зареєстрованих відповідно до розділу II цього Закону, та традиційних гарантованих особливостей, зареєстрованих відповідно до розділу III цього Закону на товарах, введених у цивільний оборот.

3. Щодо особливих показників якості контроль здійснюється виключно шляхом контролю за правомірністю застосування особливої схеми якості, маркування, національного символу, що свідчать про її застосування, та вжиття заходів відповідальності за порушення законодавства.

4. Контроль здійснюється за принципами:

1) дотримання умов міжнародних договорів України;

2) рівності прав і законних інтересів усіх операторів ринку;

3) гарантування прав та законних інтересів кожного оператора ринку;

4) об’єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);

5) законності;

6) відкритості, прозорості, плановості та системності державного нагляду (контролю);

7) неприпустимості дублювання заходів державного контролю між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, прав споживачів, його територіальними органами, державними установами, підприємствами та організаціями, підпорядкованими центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, прав споживачів, органами виконавчої влади та уповноваженими особами;

8) презумпції правомірності діяльності оператора ринку, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми інших законів чи нормативно-правових актів, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків оператора ринку та/або повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, інших осіб, які здійснюють державний контроль;

9) орієнтованості державного контролю на запобігання порушенням законодавства;

10) перевірки ризиків та доцільності.