Постатейний аналіз деяких прав підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні

Пунктом 19 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що сторонами кримінального провадження є: 1) з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; 2) з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Водночас з цим, підозрюваним є особа, якій повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду (ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України).

Багатьом з наших клієнтів є незрозумілим, які ж вони мають права, як підозрювані чи обвинувачені у кримінальному провадженні, тому їх визначення є край актуальним на теперішній час.

Користуйтеся консультацією: Хто такий потерпілий у кримінальному провадженні. Все що треба знати, коли постраждав від злочину

ЗАГАЛЬНІ ПРАВА ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО.

Насамперед слід звернути увагу на положення статті 63 Конституції України, де вказано, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Тобто, вказаною статтею передбачається право відмовитися підозрюваному, обвинуваченому давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Це право є досить актуальним при спілкуванні із правоохоронними органами та повинно використовуватися як свідками, так і підозрюваними чи обвинуваченими.

Основні права, які має підозрюваний, обвинувачений, визначені ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, підозрюваний, обвинувачений має право:

1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;

2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;

3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів на її оплату;

4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;

5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;

6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;

7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;

8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;

9) брати участь у проведенні процесуальних дій;

10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;

11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);

12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;

13) заявляти відводи;

14)ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;

15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;

16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;

17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;

18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Обвинувачений також має право:

1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

2) збирати і подавати суду докази;

3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;

4) виступати в судових дебатах;

5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;

6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;

7) отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;

8) брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.

Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язана забезпечити адміністрація місця ув’язнення.

ПРАВА ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ.

Водночас з цим Кримінальним процесуальним кодексом України передбачені і інші права, які має підозрюваний, обвинувачений на досудовому розслідуванні.

Так, абзацом 2 частини 2 статті 7 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що сторона обвинувачення зобов’язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia). Тобто, вказана стаття визначає, що підозрюваний, обвинувачений має право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Аналогічне твердження закріплено в статті 63 Конституції України, статтях 14 15 20 21 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, слід звернути увагу на положення частини 3 статті 20 Кримінального процесуального кодексу України, якою визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави. Тобто, вказаною статтею передбачено право підозрюваного, обвинуваченого на безоплатну правову допомогу.

Частиною 2 статті 22 Кримінального процесуального кодексу України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Вказане право закріплене і статями 88 93 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваному, обвинуваченому гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого (ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України).

Варто знати, що підозрюваному, обвинуваченому не може бути обмежено у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Також, підозрюваний, обвинувачений не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом (ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, під час досудового розслідування, має право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду із клопотанням про необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Підозрюваний, обвинувачений має право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною (відмінною від державної) або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача (ст.29 Кримінального процесуального кодексу України).

Підозрюваний, обвинувачений має право заперечувати проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника. Також, має право одночасно мати не більше п’яти захисників під час судового розгляду (ст. 46 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений має право запросити захисника до участі в окремій процесуальній дії. Також, нормами ч. 1 ст. 54 цього Кодексу визначено, що підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Слід пам’ятати, що підозрюваний, обвинувачений на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з потерпілим і укласти угоду про примирення (ч. 4 ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України).

Підозрюваний, обвинувачений наділений правом заявляти відводи слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, дізнавачу, захиснику, представнику, експерту, представнику персоналу органу пробації, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання (ч. 2 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України).

Також, підозрюваний, обвинувачений має право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду, ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. (ч. 2 ст. 95, ч. 1 ст. 96 Кримінального процесуального кодексу України).

Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України).

Крім іншого, підозрюваний, обвинувачений мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України).

Особливу увагу слід звернути на положення статті 201 Кримінального процесуального кодексу України, якою визначено право підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підозрюваного, обвинуваченого, якого затримали у зв’язку з розшуком компетентним органом іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, роз’яснюється право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію) (ч. 5 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України).

Під час проведення допиту, підозрюваний, обвинувачений мають право використовувати власні документи та нотатки, а також викладати свої пояснення власноручно. Також, мають право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування (ст. 224 Кримінального процесуального кодексу України).

Підозрюваний, ьй, у присутності яких здійснюється обшук, огляд, при проведенні цих слідчих (розшукових) дій мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку (ч. 8 ст. 236, ч. 4 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України). Також, мають право звертатися до слідчого судді із клопотанням про проведення експертизи (ч. 1 ст. 244 Кримінального процесуального кодексу України).

У разі виникнення підстав для закриття кримінального провадження, підозрюваний, обвинувачений мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження (ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України).

Підозрюваний, обвинувачений має право подавати суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України).

Після відкриття матеріалів досудового розслідування, підозрюваний, обвинувачений мають право робити копії або відображення матеріалів та ознайомлюватися з ними. Також, мають право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно ст. 295 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений мають право подати письмові заперечення на клопотання про продовження строку досудового розслідування.

Статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що на досудовому розслідуванні підозрюваний має право оскаржувати такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1. бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2. рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3. рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
4. рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
5. рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
6. рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;
7. повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
8. відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Крім того, згідно ст. 308 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Підозрюваний, обвинувачений, на досудовому розслідуванні мають право оскаржувати ухвали слідчого судді про:

• застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
• продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
• застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
• продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
• застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
• поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
• продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
• направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
• арешт майна або відмову у ньому;
• тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
• відсторонення від посади або відмову у ньому;
• продовження відсторонення від посади;
• відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
• закриття кримінального провадження на підставі частини дев’ятої статті 284 цього Кодексу.

ПРАВА ОБВИНУВАЧЕНОГО ПІД ЧАС СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Згідно ч. 5 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, у

Під час судового провадження, обвинуваченому надано право заявляти клопотання про ознайомлення із матеріалами справи (ч. 2 ст. 317 Кримінального процесуального кодексу України).

У разі видалення обвинуваченого із зали судового засідання, йому надається право ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них (ч. 1 ст. 330 Кримінального процесуального кодексу України). Також, обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення експертизи та ставити питання, на які повинен дати відповідь експерт, та клопотання про проведення певних слідчих (розшукових) дій (ст. ст. 332 333 Кримінального процесуального кодексу України).

Обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження та про зміну обвинувачення в суді (ст. 336, ст. 338 Кримінального процесуального кодексу України).

Обвинувачений, після отримання пам’ятки про права та обов’язки, має право заявити клопотання про їх роз’яснення судом (ст. 345 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувачений має право звернутися до суду із вступною промовою. Також, обвинувачений має право заявляти клопотання про перехресний допит свідків та ставити їм відповідні запитання, а також про допит потерпілого та експерта, та ставити їм питання (ст. 352, ст. 354, ст. 356, ст. 358 Кримінального процесуального кодексу України).

Крім того, обвинувачений має право заявляти клопотання про доповнення судового розгляду, виступати у судових дебатах та казати останнє слово (ст. 363, ст. 364, ст. 365 Кримінального процесуального кодексу України). Також, обвинуваченому, після проголошення вироку надається право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, надається право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України).

Обвинувачений має право заявити клопотання про роз’яснення судового рішення, якщо воно йому є незрозумілим (ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України). Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та ставити їм запитання (ст. 384, ст. 387 Кримінального процесуального кодексу України).

Крім того, згідно норм статей 392 425 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувачений має право подати апеляційну та касаційну скаргу на вироки та ухвали суду першої інстанції.

Вказаний перелік прав підозрюваного/обвинуваченого не є вичерпний. Вказаний перелік процесуальних прав, які мають підозрюваний, обвинувачений не є вичерпний. Слід пам’ятати, що згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, підозрюваний, обвинувачений має право захистити свої порушені права та інтереси в Європейському суді з прав людини, та отримати відповідну справедливу сатисфакцію.

Автор консультації: ЮК "ДЕЛЮКС ЛІГАЛ ГРУП"