Історія справи

Постанова ВСУ від 28.02.2024 року у справі №910/738/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/738/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кондратова І.Д., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - Горяніна А.О.,

відповідача - Бабенка А.М., Слободяника І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 (головуючий суддя - Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)

у cправі №910/738/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 171 792 780,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.01.2024 №32.2-01/121 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку з відпусткою судді Кібенко О.Р. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/738/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.01.2024 №32.2-01/163 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/738/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.02.2024 №32.2-01/366 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/738/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення коштів за безпідставно отриману електроенергію за період з травня 2016 року по лютий 2017 року у розмірі 171 792 780,43 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державне підприємство (далі - ДП) "Донецька залізниця", правонаступником якого є АТ "Укрзалізниця", безпідставно, тобто без укладення договорів купівлі-продажу електроенергії з виробниками та договорів купівлі-продажу електроенергії як споживач електроенергії з її постачальниками, протягом періоду з травня 2016 року по лютий 2017 року використовувало/споживало вироблену позивачем електроенергію, відпуск якої здійснювався в електросистему на непідконтрольній території (далі - НКТ) Донбаського регіону у період з травня 2016 року по лютий 2017 року. Враховуючи специфіку електроенергії як товару а також те, що ПАТ "Українська залізниця" не є виробником електроенергії та не має можливості повернути безпідставно отриману в період з травня 2016 року по лютий 2017 року електроенергію або таку ж кількість електроенергії, позивач, посилаючись на статтю 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), просив відшкодувати її вартість, яка визначена ним на момент розгляду судом справи про повернення майна та становить 171 792 780,43 грн.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.11.06.2015 ПАТ "Донбасенерго" разом з іншими підприємствами електроенергетики, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території, на виконання постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) №263 від 07.05.2015 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" уклали багатосторонній договір (далі - багатосторонній договір; а.с.15-34 том 1), за умовами якого:

- сторони зобов`язались укласти двосторонні договори в порядку та на умовах, передбачених цим договором (пункт 2.5.2);

- затвердження тарифів на виробництво електричної енергії відноситься до компетенції координаційного центру (підпункт 5.11.4 пункту 5.11);

- затвердження цін (тарифу) на електричну енергію, що постачається в межах неконтрольованої території та між неконтрольованими територіями, на виробництво електричної енергії, на умовах диспетчеризації, передачі, розподілу та поставки електричної енергії (підпункт 5.11.4 пункту 5.11).

2.2.Як вбачається з переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, який затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.05.2015 №273, Старобешівська теплова електростанція (далі - ТЕС) ПАТ "Донбасенерго" розташована на неконтрольованій території України.

2.3.25.06.2015 відповідно до протоколу загальних зборів делегованих представників сторін багатостороннього договору ДП "Донецька залізниця" приєдналось до багатостороннього договору як енергопостачальник, що провадить діяльність на неконтрольованій території (а.с.29 том 1).

2.4.22.06.2015 створено координаційний центр на підставі протоколу загальних зборів делегованих представників сторін багатостороннього договору (додаток №4 до багатостороннього договору). До його складу як постачальник електроенергії Донецької області увійшло ДП "Донецька залізниця" (представник Горін В.В.).

2.5.20.10.2015 ПАТ "Донбасенерго" (за договором - виробник) та ДП "Донецька залізниця" (за договором - постачальник) уклали двосторонній договір купівлі-продажу №Д/ЭЭ15422/НЮ (далі - двосторонній договір; а.с. 32-34 том 1), за умовами якого:

- виробник зобов`язаний продавати електричну енергію, вироблену на Старобешівській ТЕС постачальнику, здійснюючому діяльність по поставці електричної енергії за регульованим тарифом на території Донецької області, в місячних об`ємах електроенергії, заданих (визначених) Розрахунковим центром виходячи з місячного балансу електроенергії (пункт 1.1);

- постачальник зобов`язаний здійснювати своєчасну підготовку, підписання та передачу виробнику акта приймання-передачі електричної енергії та акта звіряння взаємних розрахунків за продану електричну енергію у розрахунковому місяці (підпункт 3.4.4 пункту 3.4);

- не пізніше 9 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник оформлює, підписує зі свого боку та направляє виробнику 2 примірники акта приймання-передачі електричної енергії, форма акту приймання-передачі приведена в положення №1 до даного договору (пункт 4.2);

- тариф на відпущену електричну енергію затверджується відповідно до правил і в порядку, визначеними багатостороннім договором між учасниками ринку електричної енергії (пункт 5.1);

- розрахунок за куплену постачальником електроенергію здійснюється в грошовій (готівковій або безготівковій) формі або в інших формах, не заборонених законодавством, відповідно до умов багатостороннього договору між учасниками ринку електричної енергії, за рахунок коштів, зібраних від споживачів, та відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів (пункт 5.2);

- договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.05.2015; договір діє протягом дії постанови №263 від 07.05.2015; припинення строку дії договору не звільняє постачальника від оплати фактично отриманої за договором електричної енергії. Строк сплати такої електроенергії встановлюється відповідним погодженням сторін (пункт 9.1).

2.6.За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) ДП "Донецька залізниця" перебуває в стані припинення з 25.11.2014, запис про припинення підприємства до ЄДР не вносився.

2.7.05.08.2015 передавальним актом, затвердженим Міністром інфраструктури України, все майно ДП "Донецька залізниця" передано АТ "Українська залізниця", в тому числі майно, що знаходиться на неконтрольованій території (на праві господарського відання) (а.с. 44-46 том 1).

2.8.21.10.2015 здійснено державну реєстрацію АТ "Укрзалізниця", яке є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП "Донецька залізниця" (відповідно до Закону України "Про особливості утворення ПАТ залізничного транспорту загального користування" та статуту АТ "Укрзалізниця", затвердженого постановою КМУ №735 від 02.09.2015 "Питання АТ "Укрзалізниця".

2.9.01.12.2015 відповідно до наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України №512-Ц/од від 30.11.2015 ДП "Донецька залізниця" припинило свою господарську діяльність (а.с. 41-43 том 1).

2.10.Відповідно до наданих НЕК "Укренерго" фізичних балансів електроенергії на неконтрольованій території (НКТ) ПАТ "Донбасенерго" в період з травня 2016 року по лютий 2017 року здійснило відпуск електроенергії, виробленої Старобешівською ТЕС, на неконтрольованій території, в обсязі 3 974 219 524 кВтг, а саме: травень 2016 року - 381 669 356 кВтг; червень 2016 року - 414 787 770 кВтг; липень 2016 року - 362 683 038 кВтг; серпень 2016 року - 330 551 156 кВтг; вересень 2016 року - 343 716 794 кВтг; жовтень 2016 року - 393 895 938 кВтг; листопад 2016 року - 391 697 594 кВтг; грудень 2016 року - 448 202 376 кВтг; січень 2017 року - 430 451 218 кВтг; лютий 2017 року - 476 564 284 кВтг (а.с. 119-129 том 1).

2.11.Як вказував позивач, відповідно до фактичних фізичних балансів електроенергії Донбаського регіону ДП "Донецька залізниця" отримано у власні електричні мережі електроенергію в загальній кількості за періодами 101 652 071 кВтг, а саме: травень 2016 року - 6 662 619 кВтг; червень 2016 року - 4 235 930 кВтг; липень 2016 року - 7 366 562 кВтг; серпень 2016 року - 7 230 481 кВтг; вересень 2016 року - 6 051 761 кВтг; жовтень 2016 року - 11 277 616 кВтг; листопад 2016 року - 13 196 482 кВтг; грудень 2016 року - 16 395 080 кВтг; січень 2017 року - 16 327 934 кВтг; лютий 2017 року - 12 907 606 кВтг.

2.12.Позивач стверджував, що відповідач у період з травня 2016 року по лютий 2017 року фактично отримував у власні електричні мережі електричну енергію і споживав її, не здійснюючи оплати ні виробникам, ні постачальникам, тоді як між сторонами не виникло договірних правовідносин, що було встановлено Верховним Судом у справі №910/5953/17.

2.13.Враховуючи безпідставність отримання електричної енергії, позивач стверджував, що відповідач зобов`язаний відшкодувати її вартість виробникам, яка згідно з висновком експерта №05/12-2022 від 08.12.2022 (а.с. 130-148 том 1), складеним за результатами проведення судової-економічної експертизи на замовлення ПАТ "Донбасенерго", становить 171 792 780,43 грн.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 20.04.2023 у справі №910/738/23 позовні вимоги задовольнив. Стягнув з АТ "Українська залізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 171 792 780,43 грн вартості спожитої електроенергії та 939 400,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3.2.Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідач безпідставно споживав у спірний період відпущену позивачем електроенергію в енергосистему Донбаського регіону, а тому відповідно до статей 1212 1213 ЦК відповідач повинен повернути отриману електроенергію її виробникам, або відшкодувати виробникам її вартість у випадку неможливості повернення.

3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.11.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/738/23 скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив повністю; стягнув з ПАТ "Донбасенерго" на користь АТ "Українська залізниця" 1 409 100,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

3.4.Постанова апеляційного суду мотивована таким:

- правовідносини між AT "Укрзалізниця" та ПАТ "Донбасенерго" в спірний період не можуть вважатись позадоговірними, оскільки між сторонами існували та існують договірні відносини у відповідності до діючих багатостороннього та двостороннього договорів, укладених на виконання постанови КМУ №263;

- підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії є акт про порушення, складений уповноваженими на те особами та належно оформлений відповідно до вимог пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) №28 від 31.07.1996 (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика). Водночас, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження необлікованого споживання відповідачем електричної енергії протягом травня 2016 року - лютого 2017 року, які були б оформлені відповідно до вимог ПКЕЕ та іншого чинного на той час законодавства;

- надані позивачем як доказ безоблікового споживання електроенергії фізичні баланси електроенергії Донецької області (НКТ), складені ВП "Донбаська енергетична система" НЕК "Укренерго" (а.с. 119-129 том 1), які фіксують виключно обсяги відпуску електроенергії (брутто) в електричні мережі Донецької області, а тому не є доказами безоблікового споживання саме відповідачем визначеного в них обсягу електричної енергії;

- оскільки, як було встановлено судом апеляційної інстанції, між сторонами виникли договірні відносини, а тому підстав для застосування статті 1212 ЦК у цьому випадку немає;

- в межах справи №910/5953/17 було встановлено обставини відсутності належних та допустимих доказів поставки електроенергії AT "Укрзалізниця" у спірний період травень 2016 року - лютий 2017 року на підставі двостороннього договору за тарифами, встановленими координаційним центром відповідно до умов багатостороннього договору, в тому числі з урахуванням відомостей, досліджених у справі №910/5953/17 фізичних балансів електроенергії Донецької області (НКТ);

- позивачем належних і допустимих доказів переданого відповідачу спірного обсягу електроенергії в електричні мережі AT "Укрзалізниця" на неконтрольованій території за показниками засобів обліку, встановлених в точках продажу, надано не було;

- висновок експерта, за відсутності належних та допустимих доказів поставки електроенергії AT "Укрзалізниця" у спірний період травень 2016 року - лютий 2017 року, не може самостійно підтвердити факт наявності у відповідача заборгованості за відповідний період, оскільки на підставі лише висновку експерта не можуть встановлюватись обставини (факти), які відповідно до законодавства мають відображатись (обліковуватись) у відповідних документах первинного бухгалтерського обліку;

- оскільки позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження як надходження виробленої позивачем електроенергії в мережі відповідача, так і її використання ним у заявлений спірний період, з огляду на преюдиційні факти, встановлені у справі №910/5953/19, зокрема щодо недоведеності факту постачання електроенергії відповідачу на неконтрольованій території відповідно до умов багатостороннього та двостороннього договорів, а отримання електроенергії у позадоговірному порядку позивачем також не доведено, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.ПАТ "Донбасенерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у цій справі залишити без змін.

4.2.Скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що:

- судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, від 17.04.2018 у справі №913/225/17, від 22.04.2021 у справі №910/6322/20, щодо застосування статей 76 77 78 79 86 ГПК;

- відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

4.3.Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що судом апеляційної інстанції було дотримано норм процесуального права, повно і всебічно встановлено обставини справи та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, прийняте законне та обґрунтоване рішення. З огляду на викладене, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

4.4.Відповідач також подав Суду клопотання про визнання недопустимими доказами: фактичних фізичних балансів електроенергії на НКТ; висновку експерта, залученого до матеріалів справи.

4.5.Відповідно до частини другої статті 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.6.Оскільки подане клопотання спрямоване фактично на додаткову перевірку доказів судом касаційної інстанції на предмет оцінки їх допустимості чи недопустимості, що прямо суперечить вказаній нормі процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду та задоволення цих клопотань.

4.7.У судових засіданнях, що відбулися 24.01.2024 та 14.02.2024, колегія суддів дійшла висновків про необхідність в оголошенні перерви.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо доводів про врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, та застосування до спірних правовідносин положень статей 1212 1213 ЦК

5.1.За приписами статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

5.2.Відповідно до статті 714 ЦК за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

5.3.Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про електроенергетику" (який був чинним на момент існування спірних відносин) особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов`язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються КМУ. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається КМУ.

5.4.Постановою КМУ №263 від 07.05.2015 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (далі - постанова КМУ №263) передбачено, що купівля та продаж з 01.05.2015 електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - неконтрольована територія), на іншу територію України (далі - контрольована територія) та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію (далі - різниця перетоків електричної енергії), здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості (далі - виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" у Донецькій області і ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" у Луганській області (пункт 1 постанови №263).

5.5.Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб`єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальники, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб`єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб`єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території (далі - багатосторонній договір) (пункт 2 постанови №263).

5.6.На виконання постанови КМУ №263, 11.06.2015 ПАТ "Донбасенерго" разом з іншими підприємствами електроенергетики, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території, укладено багатосторонній договір, за умовами якого сторони, зокрема, зобов`язались укласти двосторонні договори в порядку та на умовах, передбачених цим договором (пункт 2.5.2).

5.7.20.10.2015, на виконання спеціального законодавства та умов багатостороннього договору, між ПАТ "Донбасенерго" (за договором - виробник) та ДП "Донецька залізниця" (за договором - постачальник) укладено двосторонній договір купівлі-продажу №Д/ЭЭ15422/НЮ, що набрав чинності з моменту його підписання сторонами та який діє протягом дії постанови КМУ №263, тобто є чинним.

5.8.Вказаний договір у судовому порядку недійсним не визнавався, а тому, в силу приписів статті 204 ЦК, умови цього договору є чинними для учасників справи, що розглядається.

5.9.Зазначені обставини чинності багатостороннього та двостороннього договорів, а також обставини того, що у сторін спірних правовідносин виникли права та обов`язки за вказаними договорами, були встановлені апеляційним судом на підставі, зокрема, аналізу змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 та постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17.

5.10.Скаржник вважає такі висновки апеляційного суду помилковими та вказує, що дійсний зміст постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, свідчить про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем у спірний період, у зв`язку з чим, зазначає про наявність правових підстав для застосування до цих відносин статей 1212 1213 ЦК.

5.11.Позивач у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції, стверджуючи про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем (а саме - багатостороннього договору та двостороннього договору купівлі-продажу електроенергії), фактично відступив від обов`язкових правових висновків Верховного Суду про відсутність договірних відносин між сторонами, викладених у постанові від 08.12.2021 у справі №910/5953/17.

5.12.Щодо вказаних доводів колегія суддів зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 викладені, зокрема, такі висновки:

- "… датою виникнення універсального правонаступництва АТ "Укрзалізниця" щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП "Донецька залізниця"" (пункт 57 постанови);

- "Ураховуючи вищевикладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що АТ "Укрзалізниця" є правонаступником ДП "Донецька залізниця" з дати державної реєстрації АТ "Укрзалізниця"" (пункт 64 постанови);

- "Двосторонній договір було підписано 20 жовтня 2015 року, тобто за один день до дати державної реєстрації АТ "Укрзалізниця", яка відбулась 21 жовтня 2015 року. Таким чином, до АТ "Укрзалізниця" перейшли права та обов`язки ДП "Донецька залізниця" як за Багатостороннім так і за Двостороннім договорами"(пункт 72 постанови);

5.13.З огляду на вказані вище висновки відносно того, що до АТ "Укрзалізниця" перейшли права та обов`язки ДП "Донецька залізниця" як за багатостороннім, так і за двостороннім договорами, Велика Палата Верховного Суду направила справу №910/5953/17 на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши на необхідність дослідження питання щодо виконання вказаних договорів ПАТ "Донбасенерго" та АТ "Укрзалізниця" як правонаступником ДП "Донецька залізниця".

5.14.Указані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 висновки щодо переходу до АТ "Укрзалізниця" прав та обов`язків ДП "Донецька залізниця" за багатостороннім та за двостороннім договорами були враховані й у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, у якій, зокрема, зазначено:

- "Верховний Суд вважає, що якщо ДП "Донецька залізниця" (її представники) після цієї дати припинення господарської діяльності підприємства (01.12.2015) вчиняли будь-які дії, не пов`язані з його припиненням (продовжувала здійснювати господарську діяльність як перевізник або у сфері електроенергетики), всупереч положенням закону, то вони юридично не спричиняють виникнення для АТ "Укрзалізниця" жодних прав та обов`язків. Правонаступництво відбувається щодо тих прав і обов`язків, які виникли до дати припинення господарської діяльності ДП "Донецька залізниця" (пункт 56 постанови);

- "Протягом усього спірного періоду (а як встановлено судами, і більш раннього періоду) АТ "Укрзалізниця" не вчиняло жодних дій, пов`язаних із виконанням цього договору та Багатостороннього договору. Не надавало добових прогнозів / заявок, не виставляло акти приймання-передачі електроенергії, не оплачувало її щомісячно, не проводило звірку взаєморозрахунків і не направляло акти звірки взаєморозрахунків" (пункт 63 постанови);

- "Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов`язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №754/5827/19 та від 02.06.2021 у справі №522/22166/17).

66. У разі, якщо у особи відсутні повноваження діяти від імені іншої (в тому числі юридичної) особи, то її дії не створюють жодних юридичних наслідків для такого суб`єкта в розумінні ст.239 ЦК" (пункти 65, 66 постанови).

- "Двосторонній договір встановлював, що АТ "Укрзалізниця" має робити добові прогнози на електроенергію та погоджувати відповідні заявки, які, як встановили суди попередніх інстанцій, АТ "Укрзалізниця" не подавало. Суди вважали цю обставину несуттєвою для вирішення спору, але такий висновок є помилковим" (пункт 68 постанови);

- "Як свідчать встановлені судами обставини справи, з моменту державної реєстрації (21.10.2015) АТ "Укрзалізниця" протягом 2016-2017 років не брало участі у роботі Координаційного центру (у особі повноважного представника), не виконувало прав та обов`язків, передбачених цими договорами" (пункт 69 постанови);

- "З чинного законодавства та Багатостороннього договору вбачається, що ознаки постачальника та споживача електроенергії суттєво відрізняються, механізм оплати ними за поставлену електроенергію також різний. Суди не встановили фактів, які б свідчили про виконання АТ "Укрзалізниця" функцій постачальника.

76. За цих обставин Верховний Суд доходить висновку про недоведеність факту поставок електроенергії ПАТ "Донбасенерго" АТ "Укрзалізниця" на неконтрольованій території відповідно до умов Багатостороннього та Двостороннього договорів. Відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача оплати за електричну енергію на підставі Двостороннього договору за тарифами, встановленими Координаційним центром відповідно до умов Багатостороннього договору" (пункти 75, 76 постанови).

5.15.Тобто, Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі №910/5953/17 також виходив з того, що до АТ "Укрзалізниця" перейшли права та обов`язки ДП "Донецька залізниця" як за багатостороннім, так і за двостороннім договорами, разом з тим зазначив, що АТ "Укрзалізниця" не вчиняло дій щодо виконання цих договорів. Тоді як усі дії щодо виконання вказаних правочинів вчинялися неуповноваженими на те відповідачем особами та всупереч положенням закону, що не може створювати жодних юридичних наслідків для такого суб`єкта в розумінні статті 239 ЦК. Додатково Верховний Суд у вказаній постанові зазначив про суперечливу поведінку ПАТ "Донбасенерго", який будучи таким, що ознайомлений з фактом правонаступництва АТ "Укрзалізниця", незважаючи на те, що протягом усього спірного періоду (а як встановлено судами, і більш раннього періоду) АТ "Укрзалізниця" не вчиняло жодних дій, пов`язаних із виконанням цього договору та багатостороннього договору, жодним чином не реагував на порушення договору, які, на його думку, вчиняв відповідач.

5.16.Відтак, відмова в позові у справі №910/5953/17 була обґрунтована саме відсутністю волевиявлення та вчинення дій АТ "Укрзалізниця", направлених на виконання двостороннього та багатостороннього договорів протягом усього спірного періоду, зокрема, щодо попереднього замовлення (надання добових прогнозів / заявок), а не обставинами відсутності між сторонами договірних відносин.

5.17.Отже, як правильно зазначив апеляційний суд, правовідносини між AT "Укрзалізниця" та ПАТ "Донбасенерго" в спірний період не можуть вважатись позадоговірними, оскільки між сторонами існували та існують договірні відносини у відповідності до діючих багатостороннього та двостороннього договорів, укладених на виконання постанови КМУ №263.

5.18.Згідно зі статтею 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

5.19.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

5.20.Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

5.21.Колегія суддів зазначає про те, що зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК).

5.22.Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

5.23.Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

5.24.У разі, якщо між сторонами у справі існують договірні відносини, договір, на підставі якого виникли між сторонами такі відносини, не розірваний ні в судовому порядку, ні в односторонньому порядку однією із сторін та після закінчення строку його дії залишилися невиконаними зобов`язання сторін, кошти, які позивач просить стягнути як вартість безпідставної електричної енергії, не можуть бути витребувані відповідно до статті 1212 ЦК як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК.

Схожі висновки Верховного Суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, від 16.09.2022 у справі №913/703/20, у постанові Верховного Суду від 14.09.2023 у справі №910/4725/22.

5.25.Оскільки, як було встановлено судом апеляційної інстанції, між сторонами у цій справі виникли договірні відносини, тому підстав для застосування статей 1212 1213 ЦК у цьому випадку не має.

5.26.Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 зазначено, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

5.27.Надаючи оцінку доводам позивача в контексті наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача спірного розміру заборгованості, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. Колегія суддів погоджується з такими висновками, з огляду на таке.

Щодо доводів про належність та допустимість доказів споживання електроенергії відповідачем

5.28.Позивач стверджував, що відповідач отримував електричну енергію за спірний період поза межами договірних відносин.

5.28.Згідно з частиною другою статті 275 ГК відпуск електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, аналогічні вимоги містяться в Законі України "Про електроенергетику", Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (які були чинні у спірний період) (далі - ПКЕЕ).

5.29.Неправомірне (несанкціоноване) споживання електричної енергії врегульовувалось ПКЕЕ.

5.30.Так, пунктом 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

5.31.Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

5.32.При цьому, згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

5.33.Згідно з пунктом 1.1 Методики вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

5.34.Зазначена Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в установленому Методикою порядку, з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення порушень, передбачених пунктом 2.1 Методики, зокрема, у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням або без порушення схеми обліку.

5.35.Крім того, пунктом 2.7 Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії.

5.36.Розділом 4 Методики встановлено вимоги до складання акта про порушення споживачем ПКЕЕ. В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

5.37.Тобто, підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії є складений уповноваженими на те особами та належно оформлений відповідно до вимог пункту 6.41 ПКЕЕ та пункту 4 Методики акт про порушення.

5.38.Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження необлікованого споживання відповідачем електричної енергії протягом травня 2016 - лютого 2017 року, які були б оформлені відповідно до вимог ПКЕЕ та іншого чинного на той час законодавства.

5.39.Тобто, апеляційний суд дійшов висновку щодо відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, у розумінні наведених вище приписів законодавства, які б підтверджували обставини неправомірного (несанкціонованого) споживання електричної енергії АТ "Укрзалізниця".

5.40.Разом з тим, колегія суддів враховує, що оскільки у справі №910/5953/17 позивач доводив існування між ним та АТ "Укрзалізниця" договірних відносин споживання електроенергії у спірний період, і, фактично, його підстави позову у справі №910/738/23 щодо позадоговірного споживання електроенергії відповідачем обґрунтовані не власним сприйняттям таких обставин, а посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, у цій справі №910/738/23, як факт споживання відповідачем електричної енергії безпосередньо або в особі уповноважених на те осіб, так і її конкретний обсяг, могли бути підтверджені позивачем доказами, які є належними та допустимими на підтвердження вказаних обставин, у розумінні договірних відносин, адже в обґрунтування заявлених у справі вимог позивач вказував, що після правонаступництва відповідачем майна, прав та обов`язків ДП "Донецька залізниця" (21.10.2015) зміни умов споживання електроенергії не відбулось, облік електроенергії продовжив здійснюватися за існуючими схемами обліку електроенергії, за якими здійснювався облік споживання електроенергії ДП "Донецька залізниця".

5.41.Так, у постанові КМУ №263 визначено порядок постачання електроенергії на неконтрольовану територію та розрахунків за неї.

5.42.Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії і передача електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на неконтрольованій території здійснюються НЕК "Укренерго". Порядок, механізм та принципи взаємодії суб`єктів електроенергетики, що виникають у зв`язку з виробництвом, передачею, постачанням, купівлею та продажем електричної енергії, порядок формування цін (тарифів), компенсації технологічних втрат електричної енергії під час передачі, а також розрахунків за електричну енергію, послуги з передачі та постачання електричної енергії, інші питання регулювання відносин у сфері електроенергетики на неконтрольованій території визначаються багатостороннім договором (пункти 3, 4 постанови КМУ №263).

5.43.НЕК "Укренерго":

1) веде окремо облік електричної енергії у точках обліку різниці перетоків електричної енергії, визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості, та електричної енергії виробника, що має гарантії, надані законодавством, у точках обліку, визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості;

2) складає прогнозний та фактичний фізичний баланс електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України, баланси електричної енергії окремо за контрольованою та неконтрольованою територією і надає відповідну інформацію оптовому постачальнику та усім сторонам багатостороннього договору;

3) здійснює розроблення та ведення щоденного заданого графіка навантаження в кожному розрахунковому періоді наступної доби для кожного виробника електричної енергії, що провадить діяльність на неконтрольованій території, в тому числі за кожним енергоблоком теплових електростанцій з дотриманням мінімально допустимого складу обладнання теплових електростанцій з урахуванням наявних запасів вугілля;

4) надає послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління енергосистемою, а також передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на неконтрольованій території;

5) здійснює на підставі звернення оптового постачальника заходи щодо часткового або повного припинення різниці перетоків електричної енергії у точках її обліку в порядку, визначеному Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

5.44.Відповідно до пункту 2.1 двостороннього договору, виробник (позивач) продає електричну енергію постачальнику (відповідачу) в точці (точках) продажу електричної енергії, а відповідно до пункту 2.2 право власності на електричну енергію, яка продається по даному договору, а також всі ризики, пов`язані з її транспортуванням, переходять від виробника до постачальника в точках продажу електричної енергії.

5.45.Згідно з пунктом 4.1 двостороннього договору, обсяг фактично проданої виробником і придбаної постачальником електричної енергії в розрахунковому місяці визначається розрахунковим центром при координаційному центрі в порядку, визначеному багатостороннім договором між учасниками ринку електричної енергії.

5.46.За умовами багатостороннього договору затвердження тарифів на виробництво електричної енергії відноситься до компетенції координаційного центру (пп.5.11.4 п.5.11 багатостороннього договору).

5.47.Затвердження цін (тарифу) на електричну енергію, що постачається в межах неконтрольованої території та між неконтрольованими територіями, на виробництво електричної енергії, на умовах диспетчеризації, передачі, розподілу та поставки електричної енергії (пп.5.11.4).

5.48.Відповідно до пункту 3.5 додатку №2 до багатостороннього договору постачальники мають надавати системному оператору прогноз споживання електричної енергії на кожен розрахунковий період наступної доби, який має включати обсяг купівлі електроенергії у виробників для постачання власним споживачам, обсяг енергії, купленої у виробників споживачами, приєднаними до мереж відповідного постачальника за прямими двосторонніми договорами, обсяг вироблення електроенергії виробниками, приєднаними до мереж відповідного постачальника, які не здійснюють продаж електроенергії в ринок електричної енергії НКТ.

5.49.Згідно з пунктом 3.8 додатку №2 до багатостороннього договору у разі відсутності заявок постачальника до 12:00 в розрахунок приймається заявка за останню добу, дані про яку є в наявності.

5.50.Розділами 4 та 5 додатку 2 до багатостороннього договору визначено, що прогноз споживання електричної енергії (заявки постачальників) на кожний розрахунковий період наступної доби враховується при підготовці прогнозу електроспоживання на добу та при складанні доведеним виробникам графіку потужності теплових електростанцій на кожну наступну добу.

5.51.Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, в якій предметом спору була заборгованість за багатостороннім та двостороннім договорами за той же період (травень 2016 року - лютий 2017 року), зазначив, що протягом усього спірного періоду AT "Укрзалізниця" не вчиняло жодних дій, пов`язаних із виконанням двостороннього та багатостороннього договору. Не надавало добових прогнозів/заявок, не виставляло акти приймання-передачі електроенергії, не оплачувало її щомісячно, не проводило звірку взаєморозрахунків і не направляло акти звірки взаєморозрахунків (пункт 79 постанови). Натомість Суд зазначив, що якщо ДП "Донецька залізниця" (її представники) після дати припинення господарської діяльності підприємства (01.12.2015) вчиняли будь-які дії, не пов`язані з його припиненням (продовжувала здійснювати господарську діяльність як перевізник або у сфері електроенергетики), всупереч положенням закону, то вони юридично не спричиняють виникнення для АТ "Укрзалізниця" жодних прав та обов`язків (пункт 56 постанови).

5.52.Саме з цих підстав Верховний Суд у справі №910/5953/17 дійшов висновку про відсутність поставок електроенергії для AT "Укрзалізниця" на неконтрольованій території відповідно до умов багатостороннього та двостороннього договорів та вказав на відсутність підстав для стягнення з AT "Укрзалізниця" оплати за електричну енергію на підставі двостороннього договору за тарифами, встановленими координаційним центром відповідно до умов багатостороннього договору (пункт 76 постанови).

5.53.Отже, в межах справи №910/5953/17 було встановлено обставини відсутності належних та допустимих доказів поставки електроенергії саме AT "Укрзалізниця" у спірний період травень 2016 року - лютий 2017 року на підставі двостороннього договору за тарифами, встановленими координаційним центром відповідно до умов багатостороннього договору, в тому числі з урахуванням відомостей досліджених у справі №910/5953/17 фізичних балансів електроенергії Донецької області (НКТ).

5.54.Колегія суддів також враховує, що згідно з пунктом 9.6 додатку 2 до багатостороннього договору, фактичні дані споживання електроенергії визначаються за показниками засобів обліку, встановлених в точках продажу.

5.55.Отже, точки обліку електроенергії є точками її продажу, і саме в цих точках переходить право власності на електричну енергію від виробника до постачальника, та саме за показниками засобів обліку в таких точках продажу фіксуються фактичні дані спожитої електроенергії.

5.56.Водночас, позивачем належних і допустимих доказів переданого відповідачу спірного обсягу електроенергії в електричні мережі AT "Укрзалізниця" на неконтрольованій території за показниками засобів обліку, встановлених в точках продажу, надано не було.

5.57.Тобто, суд апеляційної інстанції установив відсутність в матеріалах справи як доказів, які у відповідності до наведених вище приписів законодавства, мали б підтверджувати несанкціоноване (позадоговірне) споживання електроенергії, так і доказів, які у відповідності до умов договорів, мають підтверджувати обсяги споживання електроенергії у договірних відносинах (зокрема, показання приладів обліку електричної енергії, установлених у точках обліку, надання добових прогнозів/заявок споживання відповідачем тощо), а також обставини відсутності доказів поставки спірного обсягу електричної енергії відповідачу в особі його повноважних представників.

5.58.В той же час, надані позивачем баланси електроенергії Донецької області (НКТ), складені ВП "Донбаська енергетична система" НЕК "Укренерго" (а.с. 119-129 том 1), були обґрунтовано визнані апеляційним судом неналежними доказами на підтвердження наведених обставин, оскільки зазначені баланси містять інформацію про обсяги відпуску електроенергії позивачем в електричні мережі Донецької області загалом, однак не містять даних про те, який обсяг електричної енергії, що надійшов у мережі регіону від позивача, був спожитий відповідачем.

5.59.Посилання позивача на практику Верховного Суду, яка, на його думку, підтверджує належність і допустимість фактичних фізичних балансів електроенергії на НКТ як доказу отримання та споживання визначених у них обсягів електроенергії, а саме на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №913/225/17, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

5.60.Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис необхідно визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

5.61.У справі №913/225/17 спірним було питання щодо виконання ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" (далі - ТОВ "ЛЕО") договірних зобов`язань з оплати вартості різниці перетоків електроенергії, придбаної у 2016 році за договором №11572/01 від 31.08.2015 (далі - договір №11572/01), яку було переміщено з контрольованої території на неконтрольовану територію. Зі змісту постанови Верховного Суду вбачається, що касаційний суд відхилив як такі, що суперечать приписам статті 75 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) та фактичним обставинам справи, аргументи скаржника про те, що надані позивачем фізичні баланси електроенергії та акт звірки розрахунків не є належними доказами, бо не є первинними документами на підтвердження факту купівлі-продажу електроенергії, оскільки такі аргументи Товариства спрямовані передусім на переоцінку доказів по справі, що згідно зі статтею 300 цього Кодексу виходить за межі повноважень касаційної інстанції, тоді як судовими рішеннями у справі №910/5110/17 (між тими ж сторонами) підтверджено виникнення та існування заборгованості ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" за договором №11572/01 за період з січня по грудень 2016 року.

5.62.Колегія суддів зазначає, що посилаючись на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №913/225/17, скаржник цитує не висновок щодо застосування норми права, а висновок зроблений судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. У вказаній справі Верховний Суд не робив висновків про застосування норм права щодо поставленого скаржником питання оцінки доказів, які є обов`язковими в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а лише відхилив доводи касаційної скарги, які були спрямовані на переоцінку доказів.

5.63.Крім того, як вбачається зі змісту судових рішень у справі №913/225/17, суди попередніх інстанцій не надавали правову оцінку фізичним балансам електроенергії окремо, як самостійному доказу, та дійшли висновку про часткову обґрунтованість позову, пославшись на підтвердження таких обставин судовими рішеннями у справі №910/5110/17 (між тими ж сторонами).

5.64.У свою чергу, зі змісту рішення суд у справі №910/5110/17 вбачається, що відповідно до взятих на себе зобов`язань, з моменту дії договору та до 14.04.2017 Державне підприємство "Енергоринок" продовжувало здійснювати продаж на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" різниці перетоків електроенергії з контрольованої на неконтрольовану територію. Як вбачається із листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (вих. 01/32-3457 від 14.04.2017) у позивача станом на 01.04.2017 існує заборгованість перед Державним підприємством "Енергоринок" за купівлю різниці перетоків у розмірі 2,57 млрд. грн. Отже, у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" отримувало на свою користь від Державного підприємства "Енергоринок" електроенергію, відмовляючись при цьому визнавати (документально підтверджувати) цей факт та відмовляючись оплачувати вартість прийнятого на свою користь товару (електричної енергії).

5.65.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає помилковими посилання ПАТ "Донбасенерго" на подібність справ №913/225/17 та №910/738/23, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення.

5.66.Скаржник у касаційній скарзі також зазначає наступне: "Відсутність доказів пояснюється тим, що будучи зацікавленим в тому, щоб не оплачувати електроенергію, що надходила в його електричні мережі, відповідач з моменту утворення (25.10.2015) заперечував ту обставину, що він є правонаступником майна, прав та обов`язків ДП "Донецька залізниця" у частині здійснення діяльності на неконтрольованій території, і всупереч нормативним актам, на підставі яких його було утворено, актам передачі майна прав та обов`язків, вказував на те, що не отримав у власне розпорядження електричні мережі на НКТ від ДП "Донецька залізниця".

При цьому, як встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16, відповідач не заперечував факту отримання електроенергії відповідно до фактичних фізичних балансів електроенергії на НКТ, проте вказував, що відповідні обсяги отримувало ДП "Донецька залізниця"."

5.67.Наведені доводи колегія суддів також відхиляє, оскільки, як було зазначено у пункті 56 постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, якщо ДП "Донецька залізниця" (її представники) після дати припинення господарської діяльності підприємства (01.12.2015) вчиняли будь-які дії, не пов`язані з його припиненням (продовжувала здійснювати господарську діяльність як перевізник або у сфері електроенергетики), всупереч положенням закону, то вони юридично не спричиняють виникнення для АТ "Укрзалізниця" жодних прав та обов`язків. У пункті 66 цієї постанови вказано, що у разі, якщо у особи відсутні повноваження діяти від імені іншої (в тому числі юридичної) особи, то її дії не створюють жодних юридичних наслідків для такого суб`єкта в розумінні статті 239 ЦК.

5.68.З огляду на викладене вище, обставини вчинення певних дій на виконання багатостороннього та двостороннього договорів неуповноваженими на те відповідачем особами, не може створювати юридичних наслідків для останнього.

5.69.Колегія суддів також вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.04.2021 у справі №910/6322/20, щодо застосування такого стандарту доказування, як вірогідність доказів, адже, фактично, доводи скаржника у цій частині зводяться до оцінки судами попередніх інстанцій матеріалів справи і заперечення скаржником встановлених судом апеляційної інстанції обставин на підставі оцінених доказів, намагання переоцінити докази, яким надана оцінка апеляційним господарським судом, без урахування меж розгляду справи касаційним судом.

5.71.Водночас, колегія суддів враховує, що апеляційний суд при вирішенні цього спору застосував приписи статті 79 ГПК, якою встановлено такий стандарт доказування, як вірогідність доказів, надав оцінку як кожному доказу у справі окремо, так і оцінив докази у їх сукупності, дослідив приписи діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства щодо нормативного визначення допустимих доказів позадоговірного споживання електричної енергії, а також питання щодо допустимості доказів споживання електричної енергії відповідно до багатостороннього і двостороннього договорів, та дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обсягу надходження виробленої позивачем електроенергії в мережі відповідача, та доказів її поставки відповідачу в особі його повноважних представників узагалі.

5.72.Відповідно до частини другої статті 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

6.4.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржуване судове рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" залишити без задоволення.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 у справі №910/738/23 залишити без змін.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді І.Д. Кондратова

В.І. Студенець