Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 12.12.2019 року у справі №910/3395/19 Ухвала КГС ВП від 12.12.2019 року у справі №910/33...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/3395/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Головіна К.І.)

від 04.07.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кравчук Г.А.; судді: Козир Т.П., Яковлєва М.Л.)

від 15.10.2019

у справі № 910/3395/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Донецька залізниця"

про стягнення 1 053 900 291, 54 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Поліщук Ю.В., Мельник М.А.

відповідача - Награбовський О.В., Атаманова Ю.Є., Кобець І.В.

третьої особи - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за кредитними договорами №13.11-555 від 07.11.2013; №13.11-556 від 07.11.2013; №13.11-557 від 07.11.2013 у сумі 1 053 900 291,54 грн, в тому числі 3% річних в сумі 37 518 289,66 грн, інфляційні втрати в сумі 295 231 013,70 грн та упущену вигоду в сумі 149 846 201,94 грн, нараховані за період з 24.11.2016 по 31.01.2019.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 у справі №910/11455/16, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016, з АТ "Укрзалізниця" на користь АТ "ПУМБ" було стягнуто у примусовому порядку заборгованість за кредитними договорами №13.11-555 від 07.11.2013; №13.11-556 від 07.11.2013; №13.11-557 від 07.11.2013, укладеними між ДП "Донецька залізниця" та АТ "ПУМБ", у сумі 571 304 786,23 грн (571 098 086,23 грн кредитної заборгованості та 206 700,00 грн судового збору). Проте, постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 у вказаній справі касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" було частково задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Тому, на думку позивача, правові підстави, за яких з АТ "Укрзалізниця" стягнуто 571 304 786,23 грн на користь АТ "ПУМБ" відпали, у зв`язку з чим, вказані гроші підлягають стягненню з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, адже перебувають у нього без достатньої правової підстави.

Також, у зв`язку з тим, що банком не повернуті належні АТ "Укрзалізниці" грошові кошти, товариством нараховано 3% річних та інфляційні втрати в порядку статті 625 Цивільного кодексу України.

Крім того за протиправне та безпідставне утримання АТ "Укрзалізниця" просить стягнути збитки у вигляді упущеної вигоди, посилаючись на статті 22, 1214 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/3395/19 у задоволені позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовлено повністю.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/3395/19 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (кредитодавець) та Державним підприємством "Донецька залізниця" (позичальник) 07.11.2013 були укладені кредитні договори:

- кредитний договір № 13.11-555 від 07.11.2013;

- кредитний договір № 13.11-556 від 07.11.2013;

- кредитний договір № 13.11-557 від 07.11.2013 (далі - кредитні договори);

- на виконання вказаних кредитних договорів банк надав ДП "Донецька залізниця» кредитні кошти в розмірі 18 766 420,62 дол. США. Однак, у подальшому ДП "Донецька залізниця" свої зобов`язання зі своєчасного повернення грошових коштів за кредитними договорами не виконало;

- у зв`язку з удосконаленням системи управління залізничним транспортом відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 було утворене Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1;

- додатком 1 визначено Перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло ДП "Донецька залізниця";

- у подальшому АТ "ПУМБ", виходячи з того, що у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства "Українська залізниця" датою запису в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" було зазначено 21 жовтня 2015 року, а також вказано, що одним із відокремлених підрозділів ПАТ "Українська залізниця" є регіональна філія "Донецька залізниця" (40150216; 84400, Донецька обл., місто Красний Лиман, вулиця Кірова, 22), правонаступником якої є ПАТ "Українська залізниця", та враховуючи, що заборгованість за кредитними договорами позичальником (ДП "Донецька залізниця") не погашена, звернувся з позовом до ПАТ "Українська залізниця", як правонаступника ДП "Донецька залізниця", про стягнення заборгованості за кредитними договорами;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 у справі № 910/11455/16 позовні вимоги банку задоволені, з ПАТ "Українська залізниця" на користь ПАТ "Перший український міжнародний банк" стягнуто грошові кошти в сумі 18 766 420,62 дол. США кредиту, що за офіційним курсом НБУ станам на 16.06.2016 становить 467 051 958,01 грн, 3 285 116,99 дол. США процентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.06.2016 становить 81 758 815,58 грн та 206 700,00 грн судового збору;

- постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 - без змін;

- відповідно до частини п`ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на дату прийняття постанови суду апеляційної інстанції) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом;

- отже, рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 у справі №910/11455/16 про стягнення заборгованості з АТ "Укрзалізниця" набрало законної сили 20.09.2016;

- у зв`язку з набранням судовим рішення законної сили 30.09.2016 стягувач - АТ "ПУМБ" отримав наказ Господарського суду міста Києва №910/11455/16, який був пред`явлений ним до примусового виконання. Так, 05.10.2016 за заявою банку було відкрите виконавче провадження № 52552812;

- у ході примусового виконання вказаного судового рішення у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", державним виконавцем звернуто стягнення на кошти боржника та перераховано на рахунок АТ "ПУМБ" грошові кошти в сумі 571 097 391,50 грн, що підтверджується наявною у справі копією банківської виписки;

- з АТ "Укрзалізниця" на користь АТ "ПУМБ" стягнуто в примусовому порядку 206 700,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною вимогою №460/24-7 від 06.10.2016 та платіжним дорученням № 460/24-7 від 07.10.2016, проте, вказані кошти державним виконавцем стягувачу перераховані не були;

- відповідач отримав грошові кошти в сумі 571 097 391,50 грн у зв`язку з примусовим виконанням наказу Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі №910/11455/16;

- після виконання вказаного судового рішення постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 у справі №910/11455/16 частково задоволена касаційна скарга ПАТ "Українська залізниця", постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 скасовані, а справа передана до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду;

- станом на час розгляду даної справи спір у справі №910/11455/16 судом не вирішений;

- звертаючись до суду з даним позовом, АТ "Укрзалізниця" вважає, що у зв`язку з ухваленням Вищим господарським судом України постанови у справі №910/11455/16, правові підстави для утримання стягнутих на виконання судового рішення коштів відпали, тому АТ "ПУМБ" зобов`язане відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України повернути АТ "Укрзалізниця" 571 304 786,23 грн безпідставно набутих грошових коштів. Крім того, АТ "Укрзалізниця" нараховано 3% річних в сумі 37 518 289,66 грн, інфляційних втрат в сумі 295 231 013,70 грн та упущеної вигоди в сумі 149 846 201,94 грн за період з 24.11.2016 по 31.01.2019 на стягнуту судом суму у справі № 910/11455/16.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що до прийняття остаточного судового рішення по суті спору, отримані АТ "ПУМБ" грошові кошти на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та наказу, виданого на виконання вказаного рішення, не є безпідставно одержаними грошовими коштами, а отримані відповідачем на законних підставах, а тому до спірних правовідносин не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з відсутністю грошового зобов`язання АТ "ПУМБ" перед АТ "Укрзалізниця" до набрання законної сили остаточним рішенням суду по суті спору відсутні правові підстави і для нарахування 3% та інфляційних втрат на суму такого простроченого зобов`язання.

Також, місцевим господарським судом зазначено, що у зв`язку з отриманням відповідачем грошових коштів на законних підставах, в діях АТ "ПУМБ" відсутнє будь-яке порушення прав позивача щодо утримання грошових коштів, яке може бути підставою для відшкодування упущеної вигоди.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №910/3395/19, АТ "Укрзалізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрзалізниця":

- оскаржувані судові рішення є незаконними, винесеними з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а саме, статей 15, 16, 22, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України;

- суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про невірно обраний позивачем спосіб захисту свого права, оскільки такий спосіб захисту як поворот виконання рішення у даному випадку є неефективним, так як розгляд справи №910/11455/16 зупинено ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 до проведення судової експертизи, тобто понад 2 роки;

- в даному випадку вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають застосування до спірних правовідносин, оскільки право АТ "ПУМБ" щодо набуття, і обов`язок повернення грошових коштів виникає з судового рішення (делікту), а не з умов договору. Більше того, АУ "Укрзалізниця" не було і не являється стороною укладених між Банком та ДП "Донецька залізниця" кредитних договорів;

- суди дійшли помилкових висновків про відсутність грошового зобов`язання АТ "ПУМБ" перед АТ "Укрзалізниця" та правових підстав для нарахування річних та інфляційних;

- необґрунтовано також відмовлено судами попередніх інстанцій у стягненні упущеної вигоди, оскільки внаслідок безпідставного утримання АТ "ПУМБ" належних АТ "Укрзалізниця" Грошових коштів, остання позбавлена можливості їх використання в обороті та отримання відповідного прибутку(можливість отримання процентів за залишками вільних коштів на рахунку АТ "Укрзалізниця"), чим погіршується фінансовий стан стратегічно важливого для економіки та безпеки України підприємства. Протиправне та безпідставне утримання АТ "ПУМБ" належних позивачу грошових коштів призвело до завдання збитків АТ "Укрзалізниця".

3.3. АТ "Укрзалізниця" подано клопотання про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду як таку, що містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

В обґрунтування клопотання товариство зазначає, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано не застосовано положення статті 1212 Цивільного кодексу України. Також зазначає, що в постанові від 04.12.2019 у справі №910/13238/18 Верховний Суд зазначив абсолютно протилежні висновки у подібних правовідносинах щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків, що також кореспондується з правовими позиціями Верховного Суду України у постановах від 10.06.2015 у справі №6-449цс15, від 24.06.2015 у справі № 3-231гс-15.

Суд відхиляє подане позивачем клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до вимог частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що ця справа не містить виключної правової проблеми. До того ж правова позиція у правовідносинах, подібних до правовідносин у цій справі, вже висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц.

Посилання АТ "Укрзалізниця" на викладені у постанові від 04.12.2019 у справі №910/13238/18 Верховного Суду абсолютно протилежних висновків щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справі №910/13238/18.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу акціонерне товариство "ПУМБ" просить відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №910/3395/19 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом спору у справі, що переглядається, є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутих грошових коштів за кредитними договорами №13.11-555 від 07.11.2013; №13.11-556 від 07.11.2013; №13.11-557 від 07.11.2013 у сумі 571 304 786,23 грн (571 098 086,23 грн кредитної заборгованості та 206 700,00 грн судового збору) за скасованим Вищим господарським судом України рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 у справі 910/11455/16. Також, товариством нараховано 3% річних та інфляційні втрати в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, та збитки у вигляді упущеної вигоди на підставі статей 22, 1214 Цивільного кодексу України.

4.2. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

4.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, скориставшись правом на судовий захист своїх прав та інтересів, обрав спосіб, передбачений статтею 1212 Цивільного кодексу України.

4.4. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

4.5. Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

4.6. Судами встановлено, що у даному випадку основний інтерес, який АТ "Укрзалізниця" просить захистити, полягає у поверненні того становища, яке існувало до виконання судового рішення у справі № 910/11455/16.

4.7. Виходячи з цього, законодавчо закріпленим спеціальним способом захисту інтересів АТ "Укрзалізниця", з якого було стягнуто грошові кошти за судовим рішенням, скасованим у подальшому, є поворот виконання судового рішення.

4.8. Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантів захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

4.9. Рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011 у справі № 1-25/2011 зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав, у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

4.10. Поворот виконання судового рішення в господарському судочинстві врегульований статтею 333 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 333 Господарського процесуального кодексу України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:

- закриває провадження у справі;

- залишає позов без розгляду;

- відмовляє в позові повністю;

- задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

4.11. Натомість, судами встановлено, що на час розгляду даної справи правова підстава стягнення з АТ "Укрзалізниця" грошових коштів не відпала, оскільки існує виданий на виконання судового рішення виконавчий документ, який не визнаний таким, що не підлягає виконанню, а саме рішення за результатами нового розгляду у справі №910/11455/16 ще не прийняте.

4.12. Крім того, необхідно розмежовувати інститут повороту виконання рішення та спосіб судового захисту порушеного права власності, передбачений статтею 1212 Цивільного кодексу України для повернення безпідставно набутого майна. Зокрема, слід зазначити, що:

поворот виконання судового рішення - це інститут процесуального права;

повернення безпідставно набутого майна - це інститут матеріального права.

4.13. У той же час, надання особі, право якої порушено, можливості самостійно визначати спосіб відновлення свого порушеного права - заява про поворот виконання судового акта або пред`явлення самостійного позову про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, не повинно мати наслідком повернення грошових коштів до прийняття нового судового рішення за результатом розгляду спору, тобто в обхід положенням статті 333 Господарського процесуального кодексу України.

До прийняття остаточного судового рішення по суті спору, отримані АТ "ПУМБ" грошові кошти на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та наказу, виданого на виконання вказаного рішення, не є безпідставно одержаними грошовими коштами, а отримані відповідачем на законних підставах, а тому стаття 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не може бути застосована.

4.14. Щодо вимог АТ "Укрзалізниця" про повернення судового збору в розмірі 206 700,00 грн, стягнутого за виконавчим документом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на дату прийняття постанови ВГСУ) якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 11 частини другої статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на дату прийняття постанови ВГСУ) у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначено: новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Таким чином, перерозподіл судових витрат судом касаційної інстанції здійснюється виключно у разі скасування чи зміни рішення. У разі направлення справи на новий розгляд перерозподіл судових витрат не проводиться.

Порядок стягнення (повернення) судового збору також встановлений процесуальним законом у інший спосіб, а не на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

4.15. З огляду на викладене та зважаючи на те, що діючим законодавством України передбачений спеціальний спосіб захисту прав боржника щодо повернення грошових коштів за виконаним, але у подальшому скасованим судовим рішенням, та враховуючи, що на час розгляду даної справи правова підстава набуття спірних коштів не відпала, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та упущеної вигоди, нарахованих позивачем за період з 24.11.2016 по 31.01.2019 на стягнуту судом суму у справі № 910/11455/16, колегія суддів вважає висновки судів про те, що в цій частині позов є необґрунтованим та безпідставним правомірними, виходячи із зробленого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача отриманого за виконавчим документом.

При цьому для стягнення упущеної вигоди, передбаченої статтями 22 та 1214 Цивільного кодексу України, законом встановлена необхідна підстава для її відшкодування - протиправна поведінка, внаслідок якої позивач не отримав дохід, на який він розраховував. Разом з тим, судами встановлено, що грошові кошти були отримані АТ "ПУМБ" на законних підставах, в діях АТ "ПУМБ" відсутнє будь-яке порушення прав АТ "Укрзалізниця" щодо утримання грошових коштів, яке може бути підставою для відшкодування упущеної вигоди.

4.16. Доводи, викладені в касаційній скарзі Акціонерного товариства "Укрзалізниця", колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.17. Верховний Суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Акціонерне товариство "Українська залізниця ".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №910/3395/19 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст